У маленькому містечку Карпатськ на Закарпатті, де життя текло повільно та спокійно, у березні 1988 року сталося щось неймовірне. Зникла пара Іван та Олена Гриценки. Їхній будинок залишився неторканим: вечеря на столі, особисті речі на місцях, навіть їхній пес Бурко спокійно спав у своїй будці. Але самих подружжя ніде не було. Ні сліду, ні підказки нічого.
Поліція обшукала всі навколишні ліси, гори й річки, але марно. За 22 роки розслідування справа застигла, поки у 2010 році в болоті неподалік села Верхнє Водяне не знайшли страшну знахідку тіла, загорнуті в стару брезентову тканину.
15 березня 1988 року в Карпатську розпочалася сильна злива. Іван, 40-річний механник, закрив свою майстерню раніше звичайного. Його дружина Олена, 29-річна вчителька, повернулася зі школи додому. Сусіди згадували, що останнім часом подружжя часто сварилося. Марія, їхня сусідка, чула крики з будинку Гриценків у лютому.
Але ніхто не міг уявити, що станеться далі. Іван прийшов додому о 18:30, його синій «Запорожець» стояв у гаражі. Олена приготувала вечерю, але її так і не зїли. Вони планували наступного дня поїхати до Львова, щоб відвідати сестру Олени Софію. Квитки вже були куплені, але Гриценки ніколи не приїхали.
Коли Софія не отримала від сестри жодних новин, вона зателефонувала в поліцію. Правоохоронці знайшли будинок пустим, але без ознак боротьби. Єдиним дивним знаком була пляма на підлозі кухні, яку хтось намагався відчистити. Згодом зясувалося, що Іван зняв 10 000 гривень із рахунку за три дні до зникнення, а Олена взяла відпустку через «сімейні обставини».
Слідчий Василь Коваль, який вів справу, чув про зникнення, але цей випадок був особливим. З одного боку ідеальне подружжя: Іван шанований у місті майстер, Олена улюблена вчителька. Але глибші свідчення розкрили іншу картину: Олена іноді приходила на роботу з синцями, пояснюючи це випадковими паді
