Тіні зради: мелодія нового життя
Сергій Павлович дедалі частіше затримувався на роботі.
— Дивно, — думала його дружина Мар’яна. — То засиджується допізна в офісі, то мчить до свого друга Ігоря в гараж. Що там можна робити майже щодня?
Одного разу Мар’яна вирішила прогулятися по торговому центру у центрі Дніпра. Хотіла відволіктися, та й купити у квітковому магазині ґрунт і горщик для фіалок. Ввійшовши до залитого світлом центру, вона окинула поглядом бутики — і раптом завмерла, ніби вдарило блискавкою. Назустріч їй ішов Сергій. І не сам — а з молодою дівчиною! Та повернулася до Мар’яни, та й вона ахнула, не вірячи власним очам. Цю дівчину вона знала.
***
Мар’яна зупинилася біля під’їзду свого будинку. Шлях перекривали вантажники, що намагалися втягнути в двері величезне піаніно. Незважаючи на зняті ніжки, воно не пролізало у вузький отвір.
— Не влізе, хоч двері знімайте, — вирішили вантажники. — Старовинне, чи що, махина.
— Пропустіть мене, а там хоть будинок розбирайте, — роздратовано кинула Мар’яна.
Збентежений господар піаніно, витираючи піт з чола, зітхнув:
— Усе занесли, тільки піаніно лишилося. Був би я на першому поверсі — через вікно втягнули б, але я на п’ятому… — він сумно подивився на Мар’яну.
— Я теж на п’ятому, виходить, ви мій новий сусід навпроти, — відповіла вона. — Знаєте, є машини з підйомною платформою. Моя подруга так диван на четвертий поверх піднімала. Можу дати номер, але це, напевно, не дешево.
Чоловік засяяв і щиро подякував за пораду. Мар’яна продиктувала номер і пішла додому, але весь час поглядала у вікно, спостерігаючи за долєю піаніно. Машина приїхала, і інструмент опинився в квартирі. Вона дивувалася, як її захопила ця чужа історія. На хвилину вона навіть забула про своє горе.
А лихо почалося вчора. Сергій пішов від неї…
Це стало для Мар’яни ударом. Звісно, вона помічала зміни у його поведінці. Він став відстороненим, шукав привід піти з дому. То затримувався на роботі, то зникав у гаражі з Ігорем.
— Дивно, — думала вона. — Що там можна робити щодня?
Мар’яна списувала це на кризу середнього віку. Може, кимось захопився, але пройде…
У вихідний вона пішла до торгового центру. Хотіла відволіктися, щось купити для квітів. Але там, серед галасу й яскравих вітрин, її чекав удар. Назустріч йшов Сергій, обіймаючи за талію молоду дівчину. Вони сяяли щастям, вона щось шептала йому на вухо, і їхнє кохання було відчутним. Дівчина обернулася — і Мар’яна перехопило подих. Це була Аліна, її молода колега.
Сергій, побачивши дружину, збентежився, але швидко взяв себе в руки:
— Дома розповім.
Мар’яна не поспішала повертатися. Вона блукала вулицями Дніпра, а в голові спливали спогади. Аліна сподобалася Сергієві на корпоративі рік тому. Вони танцювали, виходили разом курити, але Мар’яна не надала цьому значення. Їй навіть у страшному сні не мігло здатися, що її вірний, надійний Сергій здатен на зраду.
Коли вона повернулася, Сергій уже зібрав речі. Він уникав сварки, і Мар’яна, стримуючи сльози, тихо спитала:
— Чим я тобі не сподобалася? Що було не так?
— Усе було добре, — відповів він, дивлячись у підлогу. — Але ми з тобою живемо по інерції — усе нічим, нудно. А без Аліни я не можу й дня. Спасибі тобі за двадцять років, за доньку. Я виростив її, купив їй квартиру, видав заміж. Маю право на щастя. Вибач, якщо зможеш…
Мар’яна розплакалася, лише коли двері за ним зачинилися. Такої болі вона не знала ніколи. Ніч минула без сну.
Вранці — контрастний душ, легкий макіяж, строгий костюм. На роботу, ніби нічого й не сталося. Ніхто не мав побачити її слабкість. Але вона знала: увесь відділ буде шепотіти, як Аліна відбила її чоловіка.
Аліна прийшла до їхньої компанії відразу після університету. Красива, акуратна, відповідальна. Швидко знайшла спільну мову з усіма, і Мар’яна теж ставилася до неї тепло. Тепер до офісу доводилося їздити автобусом — Сергій завжди підвозив її машиною. У переповненому салоні Мар’яна почувалася чужою.
В офісі вона зіткнулася з Аліною. Та зніяковіло привіталася і швидко проминула. Але працювати їм доводилося в одному кабінеті. В колективі стояла напруга: старші колеги співчували Мар’яні, молодь робила вигляд, що нічого не трапилося, але пильно чекала розв’язки.
Після роботи Сергій чекав Аліну біля входу. Мар’яна навмисно затрималася, щоб не бачити, як її суперниця сідає в їхню машину на її місце.
Дома вона похвалила себе за стійкість. Чи справді АлінаМар’яна усміхнулася, готуючи вечерю для Дмитра, і зрозуміла, що іноді найважчі удари долі приводять до чогось по-справжньому прекрасного.
