Як же болить…
Марія розмовляла по телефону, коли до кабінету зазирнув Олег. Наталя, скосила очі на Марію, даючи зрозуміти, що телефонна розмова важлива і їм не до нього. Голова Олега зникла за зачиненими дверима.
Через десять хвилин Марія закінчила розмову й відклала мобільний.
— А до тебе Олег заходив, — сказала Наталя.
— Чому до мене? Може, до тебе? — спалахнула Марія.
— Я заміжня. Хіба ти не помічаєш, як він на тебе дивиться?
— Я зайнята. Та й я тобі не вірю.
Але Марія помічала. В неї ж є очі. Так, симпатичний, якраз її тип чоловіка. Якби не різниця у віці…
Роботи було стільки, що Марія відмовилася йти з Наталею на обід. У кабінет зайшов Олег і поставив на стіл чашку кави.
— Перервися. Багато роботи? — запитав він.
— Та, як завжди, — Марія подякувала йому посмішкою і ковтнула гарячого напою.
— Може, увечері сходимо в кіно?
— Вибач, у мене маленька донька. — Марія знову відпила кави, не дивлячись на Олега.
— Я знаю. Можеш у мами залишити її на вечір?
Марія підняла очі на Олега. Нарешті зробив перший крок, а то все в гляделки грав. Симпатичний, посмішкуватий. Якби він був на кілька років старший, Марія б не вагалася.
Вона виглядала набагато молодшою за свій вік, але різниця з Олегом була помітна. Після болючого розлучення з чоловіком Марія кілька років не дивилася на чоловіків. Боялася нових помилок. Та час загоює рани, і вона відчувала, що готова до нових стосунків. Але ж не з Олегом?
— Ну що, він заходив? — запитала Наталя, повернувшись з обіду.
— Хто? — Марія вдала, що не розуміє.
— Чого ти тікаєш від нього? Нормальний хлопець. Якби я не була заміжньою…
— Не неси дурниць, — перебила її Марія. — Страшно сказати, наскільки я старша за нього.
— Ну й що? Ти виглядаєш молодо. А спілкування з чоловіками будь-якій жінці на користь. Я ж бачу, він тобі теж подобається. При його появі очі в тебе світяться, на щоках рум’янець. Скажеш, я не права?
Марія мовчала.
— Ти вже кілька років сама. Сама казала, що пора, що готова до нових стосунків. Поки ти чекаєш «свого» за віком, Олега прибере до рук якась красуня. Відповідай йому взаємністю. Хоч для здоров’я.
Марія замислилась. А що, Наталя права. Може, справді сходити з ним у кіно?
Вона подзвонила мамі й домовилась залишити Соломійку на вечір. Фільм закінчиться пізно, тому вона забере доньку вранці. Мама прищурила очі й пильно подивилася на Марію, але нічого не сказала.
Вечір пройшов чудово. Марія давно не була в кіно. Закінчився він у ліжку. В принципі, вона була до цього готова.
— Ну? Як пройшов вечір? — запитала Наталя наступного дня. — Не роби вигляд, що не розумієш. Ти вся сяєш.
Марія мовчала. Та довго тримати таємницю не вдалося. Олег заходив до кабінету, кидав на неї промовисті погляди, від яких їй ставало спекотно. Наталя, звісно, помічала це й посміхалася.
Роман набирав обертів. Вони бачилися щодня. У неї. Олег жив з мамою. Спочатку він приходив, коли Соломійка вже спала, а йшов до її пробудження. Іногда затримувався. Дівчинці навіть подобалось, коли він був — тоді мама не підвищувала голосу.
Коли в житті Марії з’явився Олег, вона почала думати про більшу квартиру. Та справа в тому, що після розлучення вона купила машину в кредит і ще не розрахувалася.
— Ти не думала про іпотеку? — якось запитав Олег.
— Думала, але я ще за машину не заплатила.
Марію ця розмова насторожила. Скільки протримаються їхні стосунки? Вік жіночий короткий. Олег тільки входить у силу, а скільки вона ще виглядатиме молодо?
Та Олег подобався їй все більше. Коли якась дівчина усміхалася йому, ревнощі гострою скалкою впивалися в серце Марії. А як не закохуватись, як не ревнувати, коли серце вільне й просить любові?
Одного разу Олег поїхав у відрядження на два дні. В обідню перерву Марія вийшла на вулицю. Зайшла в кафе випити кави. Зняла пальто й раптом побачила Олега. Напроти нього сиділа молоденька блондинка. Вони дивилися одне на одного закоханими очима, тримаючись за руки.
Олег же казав, що в відрядженні. У грудях занило, ніби тупим ножем кололи. Марію кинуло в жар. Вона швидко вийшла, поки він не помітив.
Вона ж знала, що колись так буде. Але сподівалася — не так скоро. Думала, трохи побачаться, легко розстануться. Хто ж знав, що вона закохається?
Ввечері вона накричала на Соломійку, та розплакалася. Марія обняла її й сама розридалася. Невже в її житті не буде нормальної сім’ї?
Вона заснула під ранок і прокинулася з головним болем. Як на зло, Соломія капризничала, не хотіла вставати. Марія поспішала, сердилася. У результаті донька заплакала й відмовилася йти в садок.
Ввечері Олег мав повернутися. Вона подзвонилаМарія тихо подивилася на двері, де ще кілька хвилин тому стояв Олег, і зрозуміла, що найбільші помилки завжди робляться з вірою в те, що вони стануть щастям.
