— З двома справлямось, і третя дитина — не проблема. Я знайду підробіток. Чи може, ти хочеш позбутися вагітності? — прямо запитав чоловік.
Оксана вже кілька днів відчувала немов свинцеву втому. Справ було багато, але їй хотілося просто сидіти, а ще краще — лежати й не рухатися. На їжу не могла дивитись. Тест на вагітність підтвердив її припущення.
Лише два роки, як вона вийшла з декрету, не встигла відпочити від пелюшок, а тепер знову… Засмутилася. Тарасові ось-ось виповниться п’ять, Софійка пішла у другий клас. Діти потребують її турботи, а вона буде зайнята немовлям. Чи зрозуміють вони її? Чи не заздритимуть молодшій сестричці чи братикові?
«Звісно, дитина — це Божий дар. Коли Бог дає дитину, то дає й на дитину. Але час такий неспокійний, хоч коли він був легким? Жінки навіть під час війни народжували. Що сказати на роботі? Що скоро знову у декреті, а потім буду частіше брати лікарняні?
Та й яка робота з трьома дітьми? Сім’я збільшиться, а жити треба буде на зарплату Богдана…» Оксана мучилася сумнівами й не поспішала «порадувати» чоловіка. Ще був час подумати.
Нещодавно начальниця цікавилася, чи не збирається хтось із колег у декрет чи на звільнення. Зрозуміло було, чому вона хвилювалася — у колективі переважно жінки. Оксана разом із іншими запевнила, що в неї вже є хлопчик і дівчинка, і в декрет вона точно не планує. І ось на тобі.
«Чого я тільки про роботу думаю? Сім’я та діти — найважливіше, робота точно почекає…» Дні минали, а Оксана все вагалася, міркувала, але рішення так і не знаходила.
— Ти не захворіла? Бліда, і постійно думаєш про щось. Я вже три рази спитав, що даруємо Дмитру та Марічці, а ти мене не чуєш. Чи щось трапилося? — одного вечора після вечері запитав чоловік.
Тоді вона й розповіла йому все. Богдан помовчав, а потім спитав:
— І що нам робити?
Він сказав не «що ти будеш робити?», а «що ми будемо робити?» Так і треба — вирішувати разом. Саме за це Оксана так любила свого чоловіка. Він не кине її саму із сумнівами. Їй стало трохи стВона зітхнула, обійняла Богдана і пошепки промовила: “Ми залишимо цю дитину, і Вселенная вже саме розставила все по своєму.”
