Ти знаєш, як воно було
Ти ж не запізнишся? О котрій виїжджаєш, Леоню?! Леоню Оксана штовхала чоловіка за плече, а він умисне вдавав, що спить, махнувши рукою, немов кажучи: «Не збираюся прокидатися, і не запізнюсь». Вона глянула на телефон лише сьома ранку.
«І навіщо я прокинулася так рано в суботу?! Нічого ж робити, його сумку зібрала вчора» подумала Оксана і вже збиралася зануритися в теплу ковдру, коли раптом
Раптом її охопив той дивний неспокій, що останнім часом навідувався все частіше. Ніби й підстав для тривоги не було: чоловік поруч, квартира в центрі Києва, свіжий ремонт, дизайнерські меблі, дорога техніка. У Леоніда машина, у неї своя. Нещодавно купили ще й будинок у закритому котеджному містечку на околиці. У них було все, коротше кажучи.
Багато хто навіть не мріє про таке. Спробуй жити в оренді, їздити на роботу тролейбусом, ввечері перевіряти уроки дітей, готувати вечерю на всіх, платити кредити, збирати грошí на шкільні потреби Ледве засинаєш і вже дзвонить будильник, і все починається знову. Ось би мені такі проблеми! Який же це дурний передчуття?! Що це взагалі?!
Так, саме це відчуття! Оксана вже навчилася його впізнавати. Безпричинний неспокій, печія в грудях, передчуття лиха й відчуття, що щось важливе вислизає. Воно зявлялося нізвідки й так само зникало. Затихало на час, а потім поверталося.
І цього ранку той неприємний сумлін знову без дозволу вдерся в серце Оксани. Вона підвелася з ліжка, ще раз глянула на сплячого чоловіка й пішла на кухню. Леонід збирався у відрядження. Останнім часом його постійно кудись відправляли. Півтора роки тому прийшов новий керівник, зарплата значно зросла, компанія, де працював Леонід, була великою й перспективною. Він був одним із кращих співробітників, керівником відділу. Але ця робота забирала занадто багато часу! А тепер його відправляли у відрядження навіть у вихідні.
Оксана приготувала сніданок і повернулася в спальню розбудити чоловіка.
Леоню, ну годі, прокидайся вже! А то ж спізнишся. Ти казав, що поїдете після обіду?
Так. Після промурмотів Леонід ще сонним голосом і, нарешті, підвівся.
Ході, я наготувала.
М-м буркнув він, все ще кліпаючи, і пішов за нею на кухню.
За столом чоловік одразу занурився у телефон. Оксана вже помітила, що вони з Леонідом останнім часом майже не розмовляли й ставали все далі один від одного. Ні, вони не сварилися. Все було ідеально він іноді приходив додому з квітами, інколи їй вдавалося умовити його сходити до ресторану, і Леонід погоджувався. Вони могли погуляти в парку, піти до друзів чи в кіно, але все вже було не так, як раніше.
Леоню, візьмеш мене з собою у відрядження? несподівано спитала Оксана.
М-м відповів він, не відриваючи очей від екрана.
Ну серйозно, що тут такого? Ви ж зупинитеся в готелі? День з колегами, вечір зі мною.
Що?! Тобто, ні! Який «зі мною»?! Леонід здригнувся, коли зрозумів, що сказала дружина.
Чому ні, Леоню? Що тут складного? Ти ж їдеш на машині?
Так, на машині. Але що ти там робитимеш? Вихідні відпочивай вдома. Я повернусь у понеділок або вівторок.
Та що? Я ж ніколи не була в тому місті. Могла б погуляти, зайти по магазинах може, музеї
Ой, будь ласка! Це ж глухе село, там нічого цікавого! У нас що, мало магазинів?! На кожному розі!
Леоню, мені тут нудно! Я ж тебе не турбуватиму пожалілася Оксана.
Оксано, ні! Хочеш у відпустку бери квитки й їдь! роздратовано відповів Леонід.
Сама? Я хочу з тобою! Ми ж чоловік і дружина, якщо ти забув!
Оксано, знов почала? Скільки можна тлумачити зараз дуже напружений період на роботі! Шеф справжній монстр! І що я винний, що мене відправляють у вихідні?!
Дивно, що тільки тебе постійно відправляють! Минулого тижня я бачила в ТРЦ Олега з твого відділу з дружиною й дітьми. А ти чомусь працював! Оксана не хотіла сваритися, тим більше перед відїздом, але не могла стриматися.
Давай ще згадаємо, хто де був! Дякую за сніданок! Леонід підвівся й пішов у ванну.
Оксана прибралася, поки Леонід дивився телевізор. Потім зібрала йому в дорогу бутерброди й чай у термос.
Оксано, де моя сумка? почувся голос Леоніда з коридору.
На комоді, спокійно відповіла вона.
Ну, я поїхав. Не сердься, справді, там нема чого робити.
Нічого, не сержуся. Бувай.
Леонід поїхав, а Оксана залишилася. Субота можна було подзвонити подругам, вийти ввечері, посидіти в гарному кафе, поговорити.
Але кому? Юля була заміжня, з двома дітьми які там виходи! Марія купила
