А що це ми тут робимо? Чому в чужий дім ліземо?
Годі, Олесю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я чекав довго, терпів. Мені потрібен син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш дай знати. Поки житиму у мами. Поспішай, треба підготувати квартиру для дитини та її матері. Так! Не дивуйся моя майбутня дружина вже чекає малюка! Три дні більше не дам!
Олеся мовчала. Що вона могла сказати?
Дітей у них не було. Тарас чекав пять років. За ці роки три невдалі спроби.
Лікарі, яких вона обійшла чимало, казали, що вона здорова. Чому ж щоразу не виходило?
Олеся завжди дбала про себе, не пила, не курила.
Але цього рази їй стало зле на роботі, викликали швидку, все сталося за мить
Двері з гуркотом зачинилися за Тарасом, і Олеся безсило впала на диван.
Не було ні бажання, ні сил збирати речі. Та й куди йти вона не знала.
До шлюбу жила у тітки, але той дім давно продали. Повертатися до бабиного села? Шукати оренду? Що робити з роботою?
Питань море, а відповіді треба знайти зараз
Ранком хтось відчинив двері увійшла свекруха.
Не спиш? І правильно. Прийшла стежити, щоб нічого зайвого не забрала.
Вашого сина старі шкарпетки мені не потрібні. Хочете, щоб я й спідню білизну перерахувала?
Ото розкусилася! А раніше яка тихенька була. Ось до чого довелося. Я ж казала Тарасу після першого разу з тобою дітей не буде.
Ви спеціально прийшли це сказати? Краще мовчіть і не заважайте.
Куди ти поділа сервіз?!
Він мій. Залишився від тітки єдина память.
Тепер у нас порожньо без нього!
А мені байдуже. Зате у вас буде онук.
Бери лише своє!
Ноутбук мій! Кавомолка теж, її колеги подарували. Авто купила до весілля. У вашого сина своє.
Усе є, тільки дітей не можеш!
Це вже не ваша справа. Я здорова, мабуть, Богу так було угодно.
Бачу, тобі й не шкода! Може, спеціально так робила?
Ви несете дурниці. Навіть думати про це боляче.
Олеся оглянула квартиру її речей більше не було. Щітка, крем, тапочки
Здавалося, щось забула. Свекруха не давала зосередитися.
Раптом згадала статуетка кота! У ній був секрет, про який не знав навіть чоловік сережки та перстень бабусі. Не дорогі, але дорогі серцю. Тарас називав їх мотлохом. Невже викинув? Він зазвичай ховав непотрібне на балконі. Олеся відчинила двері
Там що, скарби залишила? Забирай своє та йди! знову голос свекрухи. Прощаєшся з квартирою? Ну, попрощайся. Більше тобі такого не світить.
Кіт знайшовся, все на місці. Тепер можна їхати.
Ось ключі, прощавайте. Сподіваюся, більше не побачимось.
Олеся заїхала в офіс. Вона ще була на лікарняному, але попросила відпустку.
Всі тобі співчуваємо, але як без тебе? Трьох тижнів вистачить? Будь на звязку без тебе половина проектів встане.
Добре. Мені потрібно відволіктися. Дякую.
Допомога потрібна?
Ні.
Я розпоряжуся щодо відпускних та премії.
Дякую, це дуже доречно.
Олеся навіть не шукала квартиру вона їхала додому, у село. Ніхто її там не чекав: баба померла три роки тому, а матір вона ніколи не бачила та пішла з життя під час пологів.
А тепер вона сама не могла народити
Година в дорозі і ось вона біля хати. Яблуня. Тюльпани.
Востаннє вони з Тарасом були тут восени шашлики, відпочинок.
Олеся заїхала на подвіря, ключ від сараю лежав у хаті.
Відчинила двері. Тиша. На столі брудний посуд. Невже минулого разу не прибрала?
Та ні, вона прибирала! Значить, хтось був тут!
Дві чашки, тарілки, пакети від соку, пляшки улюбленого ігристого Тараса. Точно не з осені.
Він був тут. Але з ким?
Та вже й байдуже
Ключ був лише в неї мабуть, зробив дублікат. Час міняти замок.
Нове життя. Спочатку прибирання, потім гаряча ванна.
Олеся хотіла змити з себе все минуле.
Коли вона збиралася вийти у двері постукали, потім у вікно.
Хто там?!
У вас усе гаразд?!
Так здивувалася вона.
Вибачте.
Олеся вийшла. Біля хати стояв незнайомий чоловік.
Пробачте, можливо, налякав вас. Я ваш сусід цілий день спостерігав. Бачу ви зникли, а дим іде з комина. Подумав раптом щось сталося
Дякую, усе добре.
Ви родичка Тараса? Він недавно був тут із дружиною Сестра?
Ні. Я колишня. Всі документи ще в процесі.
А хата ваша?
Моя.
А я тимчасовий сусід. Друг дозволив пожити. У мене теж розлучення, завтра вільний. Якщо усе гаразд піду. А якщо допотрібна
