Побачивши собаку біля лавки, він кинувся до нього. Погляд його впав і на ремінь, що Наталя недбало кинула.
Як тільки він побачив пса, що лежав біля лавки, миттєво побіг до нього. Очі його також помітили ремінь, який Наталя відкинула геть. Барс жалібно дивився на господаря набряклими очима…
Вони з сестрою майже два роки майже не спілкувались. Олена досі не могла зрозуміти, як дрібна суперечка переросла у такий жорстокий конфлікт.
Олена та Вадим Руменко народилися з різницею в рік. З дитинства вони були нерозлучні, завжди підтримували один одного. Яку б витівку вони не зробили, відповідальність ділили на двох, ніколи не ховались один за одного.
Їхнє рідне село, Верхівня, з року в рік розвивалось і процвітало. Їм пощастило з головою села Павлом Михайловичем, який і сам тут народився і виявився чудовим господарником.
Закінчивши аграрний університет, він повернувся додому й взявся за роботу. Його зусилля скоро оцінили, і через десять років Павло Михайлович очолив Верхівню.
Особисте життя також складалося вдало. Олена, закінчивши медколедж, почала працювати фельдшерицею в сільській амбулаторії. Павло не міг пройти повз таку красу байдуже. Олена відповіла взаємністю. Вони одружились, і весілля святкувало все село. Вадим щиро радів за сестру, хоча його власний шлюб із Наталею був далеко не таким безхмарним.
Поки Олена була незаміжньою, Наталя іноді бурчала на неї, називаючи нікчемною або зарозумілою. Але після весілля нарікання змінилися на заздрість. Наталя вимагала від чоловіка все більше новий будинок, краще авто, дорожче хутро…
Вона все частіше докоряла Вадиму: «У всіх усе є, а в нас нічого!» Чоловік намагався, як міг, але не міг задовольнити її бажання ні грошима, ні силою.
Частково Наталя сама була нещаслива: Господь не подарував їй радості материнства. А тим часом Олена вдало вийшла заміж, народила сина й доньку, збудувала просторий будинок, а чоловік її досяг поважного становища…
Сімейні збори все частіше закінчувались сварками. Кожного разу, коли Вадим відвідував Олену, Наталя відразу ж починала лаяти чоловіка.
Останній скандал стався на день народження Вадима. Олена подарувала йому лабрадора він давно мріяв про таку собаку. А Павло дав йому новий мотоцикл.
Все було добре, поки пяна Наталя не вибухнула гнівом і не вилила на Олену весь накопичений злість:
Ну що, Лєнко? Собака це натяк? Коли вже немає дітей, то хоч собаку заведемо, так?!
Лєна намагалась заспокоїти ситуацію:
Наталю, заспокойся. Потім тобі буде соромно…
Але слова не діяли. Розгорілася бурхлива сварка, гості розділились на два табори. Павло тихо шепнув дружині, щоб йшли, і вони, попрощавшись, покинули свято.
Минуло два роки. З того вечора Вадим почав уникати сестру, їхні стосунки обмежились рідкими, короткими зустрічами. А між ним і Наталею напруга лише зростала.
Увечері Вадим все частіше виходив на прогулянку з Барсом до річки. Вони виглядали щасливими: Вадим кидав палицю, Барс весело біг за нею, потім лягав біля ніг і уважно слухав тихі оповідки господаря.
Олена знала про це від сусідів, але нічого не робила Вадим був непохитний.
Після нещасної сварки Наталя ненавиділа і Олену, і Барса, якого їй подарували. Коли Вадима не було вдома, вона виганяла собаку з хати, кричала на нього, іноді навіть била.
Цікаві сусідки тільки підлива
