Листопадовий вітер різав обличчя, ніби ножами, а з річки тягнуло вогким, пронизливим холодом. На подвір’ї, між похилими бетонними гаражами, грався п’ятирічний хлопчик. Його мати стояла трохи далі, притиснувши телефон до вуха і сміючись з жартів подруги.
Хлопчик наближався до крутого берега річки, а мати була повністю захоплена розмовою. Вода того дня була каламутна й люта через недавні дощі течія посилилася. Одного невірного кроку і хлопчик з криком упав у воду, а важка куртка миттєво потягнула його на дно.
Мати нічого не помітила. Вона продовжувала говорити по телефону, лише час від часу нудьгуючи озираючись.
Хлопчик відчайдушно намагався вибратися, але течія тягла його все далі. Він кашляв, захлинався, хапаючи повітря.
Тоді на протилежному березі з’явився чоловік, якого в окрузі знали лише з презирством. Худорлявий, неохайний, його всі звали просто “Максимом”. Бездомний, що жив у покинутій хаті неподалік.
Він почув крик дитини і, не роздумуючи, кинувся в крижану воду у брудному одязі. Хвилі били його, намагаючись знищити, але він плив, доки не схопив хлопчика за комір і не витягнув на берег.
Хлопчик плакав, блідий і тремтів. Максим приніс його на суходіл і загорнув у свій пошарпаний кожух.
Коли він повернувся з дитиною до двору, мати нарешті побачила їх і закричала:
Що ти собі дозволяєш? Чи ти торкався до мого сина? Геть звідси, брудо!
Але він топився
Краще б він потонув, аніж потрапив до твоїх брудних рук!
Максим дивився на неї в імлі. Він почувався приниженим, але ще більше його лякала доля хлопчика. Бачити, як ця жінка кричить на нього, замість перевірити, чи живий її син, було просто неймовірним.
Тоді Максим зробив те, чого від нього ніхто не очікував але що було глибоко справедливим
Несподівано він притиснув хлопчика до себе і різко повернувся.
Гей! Віддай його! завила жінка, але не насмілилась підійти ближче.
Максим спокійно пішов до будинку сусідки доброї й уважної літньої жінки і постукав у двері.
Допоможіть хлопчикові, прошепотів він, ледве дихаючи. Викличте поліцію. Його мати ледь не вбила. Ви ж бачили.
Сусідка негайно подзвонила. Незабаром приїхали поліцейські та забрали жінку, яка й досі викрикувала образи. Максим розповів усе, як було, нічого не приховуючи.
Після розслідування матір позбавили батьківських прав. Хлопчик деякий час жив у сусідки, а потім його віддали на виховання прийомній родині.
А Максим зник більше його ніхто не бачив. Лише через місяці хтось згадав: це ж він врятував життя дитини дитини, якій, можливо, було б ще гірше, якби вона залишилася з такою матір’ю.
Іноді найменш очікувані люди роблять найважливіші вчинки.
