Я зітхнув, намагаючись стерти сльози, що наверталися на очі. Ні, я не дам собі розвалитися. Не зараз. Адже це моя квартира, і ніхто не має права мене звідси виганяти.
Хто б міг подумати, що шість років шлюбу з Олегом закінчаться так? Ми здавалися ідеальною парою принаймні, так казали всі знайомі. Затишна квартира в центрі Києва, подарунок батьків на моє двадцять пятеріччя, наші подорожі разом, вечори за переглядом фільмів
Памятаю, що сказав батько перед весіллям:
Солоденька, ми оформимо квартиру тільки на тебе. Не те щоб я не довіряв Олегу, але хто знає, що трапиться в житті.
Тоді я лише махнула рукою. Я вірила, що наше кохання буде вічним.
Олесю Петрівно, ти там заснула? почувся нетерплячий голос із-за дверей.
Я глянула у дзеркало, поправила волосся й випрямила плечі. Ні за що я хотіла, щоб ця нова коханка мого чоловіка побачила, що я не зламана.
Зараз вийду, попередила я, відчиняючи двері.
У коридорі мене чекала впевнена блондинка років за тридцять. Дорогий костюм, брендові туфлі, бездоганний макіяж. Тепер зрозуміло, чому Олег обрав її вона була моєю повною протилежністю: ділова й холоднокровна.
Марія Ігорівна, представилася вона офіційним тоном. Я адвокат Олега Вікторовича. Ми прийшли обговорити питання щодо вашого виселення.
Мого виселення? у горлі підступив гіркий сміх. З моєї ж квартири?
Марія Ігорівна ледь схилила голову:
Олег Вікторович стверджує, що це ваше спільне набуте майно.
Тепер я по-справжньому розсміялася:
Він просто забув згадати, що квартиру мені подарували батьки до шлюбу? І що вона оформлена тільки на мене?
На бездоганному обличчі Марії Ігорівни промайнула непевність.
Я згадала, як усе почало розвалюватися. Спочатку дрібниці Олег став повертатися пізніше з роботи, менше розмовляв. Звинувачував у всьому складний проект, а я я вирішила дати йому простір. Думала, це тимчасові труднощі.
У мене є всі документи на квартиру, спокійно сказала я. Бажаєте переглянути?
Не потрібно, Марія Ігорівна дістала телефон. Я зателефоную Олегу Вікторовичу.
Поки вона відійшла до вікна, я сіла на край дивана. У голові кружляли спогади останніх тижнів.
Той вечір, коли Олег повернувся додому незвично тверезий і зібраний. Сказав, що нам треба поговорити. Я щойно закінчила готувати його улюблену печеню.
Нам краще розійтися, промовив він, дивлячись крізь мене. Я подаю на розлучення.
Я не влаштовувала сцен. Мабуть, це виховання матері вона завжди вчила мене зберігати гідність. Я мовчки зібрала документи й подала на розлучення першою, випередивши його на кілька днів.
Марія Ігорівна закінчила дзвінок і повернулася. Її вираз обличчя змінився попередня впевненість зникла.
Виникло невелике непорозуміння, сказала вона, намагаючись зберегти професійний тон. Олег Вікторович не зовсім точно пояснив ситуацію з нерухомістю.
Ви хочете сказати збрехав? Я підвелася. Знаєте, це на нього схоже. Він завжди вмів прикрашати реальність.
Марія Ігорівна незграбно переступила з ноги на ногу:
Вибачте за незручності.
Не варто, я підійшла до дверей і відчинила їх. Ви просто виконували свою роботу. Хоча я вагалася. Дозвольте пораду?
Вона подивилася на мене пильно.
Будьте обережні з Олегом. Він майстер маніпуляцій. Сьогодні він переконав вас прийти і виселити його дружину з її ж квартири. А завтра
Я не
