Дайте ключі від дачі, поживемо там трохи,
подружжя пустило друзів у гості, навіть не подумавши про можливі наслідки.
У Дмитра занедужала мама, тому він з дружиною Соломією залишилися вдома на Новий рік. Святкували скромно, по-сімейному. Їхні друзі Оксана та Сергій трохи засмутилися, адже ще напередодні Дмитро й Соломія обіцяли поїхати разом на дачу, але через раптову хворобу Галини Петрівни все змінилося.
Соломія все ж таки відчувала провину через це. Не дивно: другого січня Оксана подзвонила, почала скаржитися, що вони з Сергієм удвох із мамою чоловіка сидять у тісній квартирі й Новий рік вийшов невдалий.
Уявляєш, свекруха заявилась до нас 31-го, каже, що у неї вдома проблеми з теплом! Вирішила залишитися у нас до кінця свят, доки в ЖЕКу не поремонтують труби. Я більше не витримаю, розлучуся з Сергієм через його маму, чесно! обурювалася Оксана.
Мені шкода. Галина Петрівна й мене замучила, важко хворобу переживає, поділилася Соломія. Але якщо потрібна допомога, завжди готова підтримати.
Знаєш, Соломійко, ти можеш допомогти: віддайте ключі від вашої дачі. Ми із Сергієм виїдемо з цієї мурашника. Нехай свекруха сама на себе злиється.
Соломія замислилася. Їй шкода Оксану, але Дмитро може бути проти. Дача на паперах була його власністю.
Я не знаю, Оксано… Треба з чоловіком порадитися.
Звісно, усе розумію. Обіцяю: будемо дбайливо користуватися вашим майном.
Можливо дорога замела снігом… трактор не замовляли, сказала Соломія.
У нас позашляховик, проїдемо! відмахнулася Оксана.
А котел давно не перевіряли. Треба самому подивитись перед гостями…
Ми дорослі. Сергій котлами займався не один рік, усе полагодимо, якщо треба!
Оксана говорила переконливо, і Соломія погодилася чому б і не допомогти.
Вона пообіцяла подрузі передзвонити й пішла обговорювати з Дмитром.
Ти впевнена, що це гарна ідея?
Не знаю, Дімо. Але ми давно з Оксаною дружимо. Якби не твоя мама самі б поїхали з ними.
Якщо щось ми не зможемо поїхати туди. Маму одну залишати не варто.
Саме тому запитую. Оксана ледве витримує свекруху. Їхній шлюб під питанням.
Після коротких роздумів вирішили допоможуть.
Дамо ключі. Але нехай всі питання вирішують самі. Нас не турбують, сказав Дмитро.
Оксана по голосу зрозуміла їй довіряють найцінніше.
Дякую, Соломіє! Буду повідомляти, сказала вона і поїхала.
Дорога забрала понад три години. Дача стояла у мальовничому місці, де тиша і спокій. Але Дмитро й Соломія були праві: сніг на Новий рік заметав усе, і навіть позашляховик загруз. Оксана з Сергієм зателефонували господарям.
Що нам робити? розгублено питали вони.
Їдьте назад. Третього січня ніхто сніг прибирати не буде усі святкують.
Та ні, ми так довго їхали… Поряд велике село, ти казала, Дмитро там тракториста знає, наполягала Оксана.
Так, він дорогу чистить.
Треба подзвонити й попросити.
Я надішлю номер, пообіцяла Соломія.
За півгодини Оксана знову зателефонувала:
Він не відповідає! Нехай Дмитро подзвонить, з незнайомих не бере.
Добре, чекайте.
Соломія ледве переконала чоловіка звязатися з трактористом. Врешті той погодився приїхати.
Весь цей час Дмитро нервував. Оксана дзвонила постійно, питала, коли той приїде, зігрівалася кавою і докучала Соломії. Господиня відчула втому й надвечір із Дмитром вимкнула телефони та лягли відпочити.
Наступного ранку десятки пропущених на телефоні.
Що трапилося?
Не знаю… Соломія занепокоєно передзвонила Оксані.
Алло! Куди ви пропали?!
Ми спали.
На дачі надзвичайна подія! У лазні дим пахнув, мало не задушились!
Господи… Що там сталося?
Треба було попередити у вас глушник на трубі! почала Оксана. Добре, що Сергій здогадався!
Вибач, навіть не думала, що ви у лазню з першого дня підете…
Як? Ми ж у гостях, хочеться відпочити. Лазня повинна ж бути доступна? Сказали б, що не можна! Снігу купа…
Користуйтеся на здоровя… розгубилась Соломія.
До речі, мангала не знайшли.
Старий зламався.
Треба було попередити! Де нам шашлик смажити? образилась Оксана.
Не знаю, Оксано. Ви самі розбирайтеся з мангалом. Головне не спаліть дім.
Соломія поклала слухавку. Дивувало, як подруга дозволяє собі такі претензії.
Що там знову трапилось? питав Дмитро.
Та подруга знову скаржиться…
Дмитро заспокоїв:
Сергій влітку лазню сам розпалював. А мангал не наша проблема. Хочуть шашлик нехай їдуть у село, там у магазині є одноразові на декілька днів. Теж саме з казаном, якби плов надумали. До лопати й вручну дісталися б.
Соломія так і переказала Оксані, коли та знову подзвонила.
Добре, зрозуміла. Поїдемо в село, тепер дорога чиста.
Після тієї розмови дзвінки скінчилися мабуть, Оксана відчула, що подрузі набридло вирішувати їхні проблеми.
Щось тихо. Треба дізнатись, як там справи, наступного дня запропонував Дмитро.
Оксана не відповіла, лиш написала смс: все чудово.
Соломія і Дмитро вирішили просто довірити друзям дім і ці дні не згадувати про них.
До кінця свят Галина Петрівна одужала.
Може, поїдеш за ключами, заодно перевіриш дім і баню? запропонувала Соломія.
Поїду зранку, ввечері повернусь.
Поки Дмитро був на дачі, Соломія залишилась із свекрухою. Вона попередила друзів про приїзд чоловіка, сподіваючись на спокій. Та Дмитро повернувся роздратований, розмовляти не хотів.
Причину розкрила Оксана: наступного дня покликала Соломію на каву. Жили вони по сусідству.
Свекруха вас залишила у спокої? уточнила Соломія.
Так, до щастя, у неї вдома все полагодили, поїхала ще вчора.
Добре, зайду через годину, пообіцяла Соломія, не кажучи нічого мужу.
Оксана перейшла одразу до діла:
Ось тримай, я все порахувала, простягнула аркуш.
Що це?
Список витрат на вашій дачі: тракторист, електрична лопата, мангал, вугілля, рідина для розпалу, решітка для гриля, три лампочки й аромамасла для лазні.
І навіщо ти це мені показуєш?
Ми залишили ці речі вам. Користуйтеся.
Дякую… здивовано промовила Соломія.
Ми із Сергієм вирішили, що справедливо розділити витрати навпіл.
Справді? Соломія ледь стримала сміх. Це ж не готель, ми не повинні забезпечувати шампунем і шапочками для душу. Електричну лопату вже купили самі, як і мангал забирайте собі. Аромамасла, вугілля, решітку теж. За чистку дороги платити не буду, ви самі вирішили їхати у сніг. А лампочки добре, заплачу, це корисно.
Соломія перевела триста вісімдесят гривень Оксані і мовчки пішла. Від дзвінків і повідомлень вирішила триматися осторонь. А щоб не було боргів, вони з Дмитром поїхали на дачу, забрали речі друзів й відправили курєром.
Галина Петрівна майже одужала, і подружжя знову могло виїжджати на дачу по вихідних. А Оксана з Сергієм цієї можливості вже не мали. Після цієї історії дружба зійшла нанівець, а щедрі господарі більше не довіряли друзям свій дім, дивуючи та дратуючи тих своєю “чудакуватістю”.
Ми ж про них подбали, хотіли як краще… А вони? Невдячні! обурено сказала Оксана чоловікові, вкотре набираючи номер Соломії. Їй та електрична лопата вже ні до чого, але здати її можна лише з чеком. А чек залишився на дачі у друзів.
