Нам тоді було двадцять два, коли ми розійшлися. Одного вечора він тихо промовив мені, що більше не відчуває те саме, а йому хочеться «чогось іншого» у житті. За кілька днів дізналася від спільної подруги Оксани. Вона подзвонила й спитала:
Правда, що він зустрічається з жінкою значно старшою?
Я здивувалася, перепитала, що вона має на увазі. Оксана переслала фото: він сидить у львівській кавярні, обіймаючи жінку років за тридцять пять. То вже був не плітки це була дійсність. Коли мене потім запитували, я не шукала покривів: чесно казала, що залишив мене заради зрілої жінки.
Від цієї миті все й покотилося…
Минув тиждень, до мене написала в Viber ще одна приятелька, Марійка:
Слухай, в тебе все гаразд?
Я не зрозуміла причини й запитала, чому вона питає. Марійка відповіла:
Просто… він говорить про тебе щось дуже дивне.
Я попросила пояснити. Виявилося, він розповідає по знайомих, що я не миюся, маю неприємний запах, що одного разу помітив у мене воші. Я завмерла, вдивляючись у повідомлення, не знаючи, як реагувати.
Потім посипалися інші чутки. Інша товаришка розказала, що на вечорі він реготав і казав усім:
Ви собі не уявляєте, що мені довелося терпіти…
Коли його спитали, чому не пішов раніше він відповів:
Бо шкода було…
Я почала помічати погляди. Хлопці та дівчата, які колись зі мною віталися, тепер переходили на інший бік вулиці, усмішка щезла з їхніх облич. Одна колега Галина, якій завжди щось не подобалося якось простягнула мені дезодорант, приговорюючи: «На всяк випадок». Я була вражена, як швидко може розлетітися брехня. Він сказав повторив ще раз, підкріпив, додумав історій.
Я наважилася написати йому у Telegram:
Чому ти поширюєш такі речі про мене?
Він відповів лиш через кілька годин:
То ти першою почала брехати…
Я сказала, що лише казала правду: ти з іншою жінкою. Він у відповідь:
Це не чиєсь діло.
Він так і не спростував своїх слів, не попросив припинити обговорення, не захистив мене. Лиш мовчки дивився, як шириться це все містом.
Тим часом він все частіше зявлявся разом із тією жінкою на обідах у ресторанах, але вимагав, щоб про різницю у віці ніхто не згадував. Я лишилася побічною жертвою.
Відносини завершилися, але шепіт у кавярнях та парках ще довго не втихав. Довелося змінити компанію, обходити певні місця стороною, відсіяти людей, які продовжували плести те, що він наговорив. Він жив, наче нічого не сталося.
Ми, жінки, як то часто буває, приймаємо найбільший удар, коли чоловіки ховаються за власними комплексами…
