НЕВІСТКА
Анна Миколаївна обережно поставила на святково вбраний стіл велике блюдо із запеченою качкою та тяжко зітхнула. Ще трохи, і зявляться сини з невістками.
Недавно одружився молодший. Весілля відсвяткували скромно так, як зараз заведено серед молоді. Вона ж би зробила пишне гуляння! Її з чоловіком свого часу просто до РАГСу заскочили, обручки дозволили собі купити лише через рік два тонюсіньких золотих обідки. Хотіла для дітей свято по-людськи, але вирішили вже вони самі.
«Та в Алевтини тільки один мінус аж занадто вона доглянута», говорила свого часу свекруха. Проте невістка вже вирішила поговорити з нею.
Алевтина Віталіївна, в цілому, була приємною жінкою, вплинула на сина Гошка напрочуд добре: допомогла знайти хорошу роботу, підказує, підтримує, щоб рухався вперед. До тридцяти років жив, нічого не прагнув, на всьому готовому. Анна вже почала тривожитись, але Алевтина вміло все змінила.
Але ж куди гроші летять Краса салонна: стрижки, масажі, манікюрі-педикюри. В гривнях цілий статок! А вважала сама себе Анна Миколаївна зразковою жінкою: спочатку діти, усе для родини, про себе найменше. Особливо коли чоловіка не стало, а сини, хоч і дорослі, допомоги потребували.
Її роздуми перервав дзвінок у двері зявилися молоді. Алевтина ввійшла до вітальні, мов справжня пані. Волосся з акуратно зробленою укладкою, манікюр ідеальний. На обличчі ледве-ледве косметика, все ж рука майстра відчувається.
Алевтино, яка ж ти красива! щиро відзначила сваха, але ледь стримала нотку докору. А піджачок новий, мабуть?
Ага, вчора придбала, усміхнулась молода жінка. На роботі видали премію.
То краще б відкладала, не втрималась від поради Анна Миколаївна. Як у нас прийнято: премії, підробітки, тринадцята зарплата на чорний день. Побачиш, колись стане у пригоді.
Алевтина промовчала. В глибині душі вона поважала свекруху; та ж життя віддала родині. Але вірила: «чорний день» приходить до тих, хто його боїться та готується.
Вечір вдався добрий. Хоч і намагалася свекруха кілька разів мяко дорікнути за зайві витрати. Алевтина відчула камені летять у її город.
А ви колись ходили на манікюр, Анно Миколаївно? спитала несподівано невістка.
Я?.. Ні. Вдома підпилю, щоб охайно, та й досить.
Цей короткий діалог залишився непоміченим для інших. А Алевтинину душу закололо: виростити двох синів, обом допомогти, і жодного разу не дозволити собі якусь дрібну радість!
Гошку, мама твоя хоча б щось для себе робить? спитала чоловіка дорогою додому.
А навіщо? Готує, в хаті лад наводить, телевізор дивиться, до сусідок ходить.
Може, ви б у кіно відвели, в театр, в ресторан
Та не потрібно їй, відказав чоловік.
Алевтина згадала свою маму, яка завжди знаходила гривні на нову сукню, театральний абонемент, навіть коли гроші йшли в обріз.
Вона вирішила: хай і пізно, та вчити свекруху любити себе. Не чекати онуків, не витрачати себе без залишку на інших.
Алевтина підождала трохи, а тоді подзвонила Анні Миколаївні: запросила разом пройтися, випити кави. А ще за компанію забігти у салон краси. Хоча б манікюр чи догляд за руками запропонувати.
Та навіщо мені?.. Я краще в фойє чи надворі почекаю, стривожилась свекруха.
Хай це буде подарунок від мене! Заодно поспілкуємось. Тільки півгодини хіба ж багато?
Неохоче, проте погодилась. Алевтина попередила дівчат у салоні:
Прошу вас, моїй свекрусі все зробіть найкраще, запропонуйте обережно ще щось педикюр, маску. А якщо спитає ціну кажіть, що заплачено, можна насолоджуватись!
В призначений час Алевтина привела невпевнену свекруху, залагодила все з адміністраторами й із задоволенням, попиваючи каву, чекала у фойє.
Свекруха вийшла аж через дві години розслаблена, оновлена.
Ой, Алевтино, стільки всього зробили Пригощали й кавою, й травяним чаєм А скільки ж це коштує? Мабуть, не дешево
А у нас зараз акція! втрутилася адміністраторка. Запросиш подругу вона отримає все безкоштовно. Тож для вас сьогодні жодної копійки!
В кавярні поряд Анна Миколаївна нарешті зітхнула з полегшенням, скуштувала капучино і примружилась від задоволення.
Давайте частіше збиратись так разом? запропонувала Алевтина. Тут завжди знижки для постійних клієнтів. Вам ж сподобалось?
Дуже щиро зізналась свекруха. Навіть не думала, що це так приємно.
Могли б і раніше спробувати!
Раніше ж діти були маленькі, чоловік дорогий Гроші доводилось рахувати. Та й приводу не було.
А зараз є! Щоб мені товариство скласти.
Добре, час від часу можна.
З того і почалося: свекруха стала час від часу разом із невісткою ходити до салону, Алевтина поступово допомогла оновити гардероб. Гроші завжди називала невеликі «нічого тут, все зі знижками!».
Вмовила чоловіка разом вивести маму у ресторан. Потім зібралися всі на перегляд українського кіно. На Новий рік Алевтина вручила абонемент до міського театру.
Оце так розцвіла! раділи сусідки.
Це молодь потягла скромно шепотіла Анна Миколаївна.
І їй справді здавалося: тільки тепер, на пенсії, у мами двох дорослих синів почалася справжня молодість.




