НЕВІСТКА
Анна Миколаївна поставила на розшитий рушником стіл велике блюдо з печеною качкою і зітхнула, ніби шпарина між хмарами відчинилась просто в кухні. Зі свіжим дощем у вікно вже стрибали зайчики, і за мить у двері могли увірватися двоє синів зі своїми нареченими, завихрені весняним вітром.
Нещодавно Андрій, молодший, побрався якось нетутешньо скромно, мов на світлій алеї серед волошок і мяти. Зараз у молоді такі порядки. Анна Миколаївна, звісно, святкувала б гучніше; вони з чоловіком, царство йому небесне, колись просто втекли розписатися у міськраду і обручки спромоглися придбати лише через рік, тонкі золоті кільця, схожі на слід від роси на пальці. Синам хотіла організувати справжнє свято, казкове і багатоголосе. Але так вирішили молоді і хай буде по-їхньому.
Зітхнувши, згадала, як розмовляла з собою минулої ночі: «У неї є тільки один мінус якась вона аж надто доглянута!». Невістка вже готувалась до відвертої розмови.
Невістка Ярослава цілком гарна дівчина, приємна, з родимкою на щоці й поглядом, в якому плутаються чорнобривці. На сина Гошу вплинула непогано роботу знайшла йому через знайомих у Львові. Завжди поруч, підбадьорює, мов гуцульська скрипка сонячного ранку, просуває його щаблями службової драбини, що парує як свіжа паска на Великдень. А він досі жив як кульбабка на вітрі, нічого не прагнув. І ось нарешті у домі зявився дух коляди все владналося.
Тільки одне «але»: Ярослава занадто доглянута. По салонах бігає, стрижка, фарбування, масажі, манікюри, креми звідки ж на все це гривні? Так себе поводити не має заміжня жінка, сімя ж попереду всього. А якщо дітей заведуть, то замість нових кросівок для сина педикюр? Свої потреби Анна Миколаївна завжди ставила нижче за всіх. Особливо відколи овдовіла і, попри дорослість синів, усе ще підтягувала їм степінь фінансової стабільності.
За вікном полоскався весняний вечір, коли різкий дзвоник у двері, ніби покликав із іншого виміру, обірвав думки приїхала молодь. Ярослава увійшла у вітальню, мов лелека з блискавкою в дзьобі. Волосся заплетене, манікюр килим із майорів, обличчя чисте, ледь торкнуте зірковим пилом косметолога.
Ярославонько, яка ж ти гарна! щиро захопилась свекруха, але на дні фрази все ж бриніла стрічечка неспокою. А костюм новий?
Так, учора у «Вікторії» взяла, усміхнулась невістка. На роботі премію видали.
Ой, краще б гривні ті відкладала, поділилась досвідом Анна Миколаївна. Всі премії, підробітки, спеціальні виплати на чорний день. Повір, так треба.
Ярослава помовчала її свекруха їй подобалась, проста і щира жінка, яка віддала родині власну весну. Але десь у глибині вона вірить: чорний день приходить саме до тих, хто його чекає.
Вечір промайнув несамовито, мов на гойдалці в Карпатах. Свекруха кілька разів намагалась торкнутись теми зайвих видатків Ярослава відчула це, як подих нічного вітру у вікно.
А ви колись були на справжньому манікюрі, Анно Миколаївно? не витримала невістка.
Я… та ні, розгубилась господиня. Домашньо трішки, руки щоб були чисті. І все, що там ще треба…
Ніхто крім них цей ладний діалог не помітив. Ярославі стало сумно: це ж треба виховала двох синів, кожен заробляє добряче, а на себе гривню змарніла з душі не вирве! В автомобілі спитає вона у Гоші:
А твоя мама хоч іноді щось для себе робить?
Та… готує, гостей приймає, до сусідок іноді, телевізор. А що?
А те, що в житті вона для себе нічого доброго не побачила. Звів би ти її вже раз у театр чи ресторан!
Та не треба їй того, фантазуєш ти.
Ярослава прокручувала в голові маму власну та, навіть за браку грошей, дозволяла собі модну стрижку, плаття з «Сільпо», і завжди купувала абонемент у народний театр для душі.
Ярослава вирішила: як не зараз, то коли її свекруха хоч трохи поживе для себе, а не для майбутніх онуків?
Витримавши кілька днів, набрала Анну Миколаївну:
Давайте разом містом пройтись, кави випити і в салон завітаємо, раз ви не були. Вам будь-яку процедуру на вибір.
Та годі, я в холі посиджу, якщо тобі треба. Навіщо такі дурниці?
Не дурниці! Пів годинки рукам і серцю хіба то багато? Давайте манікюр і масаж і все!
Свекруха обережно погодилась. Ярослава зателефонувала до «Весни», знаної перукарні:
Дівчата, прошу, мамі мого чоловіка найкраще, і ненавязливо запропонуйте ще щось. Про ціни скажіть, що вже все оплачено. Дуже сподіваюсь на вас!
У домовлений час Ярослава привела Анну Миколаївну у салон, ніби в затонулий корабель у Дніпрі, де майстрині вже чекали на неї.
Лише пів годинки, правда? І скільки то коштує гривень? перепитувала тривожно.
Поки маму Гоші вели у глиб салону, Ярослава сіла у фойє і вмилася світлом з екрану телефону; у той день процедури собі не планувала.
Анна Миколаївна повернулась аж через дві години розслаблена, мов усмішка світанку на Подолі.
Ох, Ярославо, скільки ж тут всього! І кава, і чай травяний… Так гарно! Хіба воно дешево?
Та у нас зараз акція! втрутилась адміністратор, немов катиця на базарі. Приведете подругу і наступного разу для неї все безкоштовно. Тож з вас сьогодні нуль гривень!
Ярослава й її незвично щаслива свекруха рушили у кавярню поруч, де Анна Миколаївна ковтнула капучино і відкинулась, немов на світанку біля ставу.
А давайте разом на дівичники ходити? запропонувала невістка. Знаєте, тут для своїх завжди знижки! Вам сподобалось, еге ж?
Дуже, мовила з неприхованою вдячністю Анна Миколаївна. Й не вірила, що це настільки приємно.
Треба ж було раніше!
А як? Діти маленькі, чоловік, царство йому небесне, економив суворо, не заохочував витрати. А потім не звикла, і вже не треба.
А тепер хіба нема для чого? Щоб мені компанію скласти, сама ж ходити не буду!
Ну якщо час від часу на здоровя.
З того дня Ярослава й свекруха разом ходили у салон краси. Ярослава, майстриня дипломатії, поступово оновлювала свекрусі гардероб, називаючи ціни у два чи три рази менші.
Вмовила чоловіка запросити маму до ресторану, потім усі разом сходили у кіно. На Новий рік Ярослава подарувала Анні Миколаївні абонемент у міський театр.
Ти просто помолоділа! казали сусіди Ярославіної свекрусі.
Ех, молодь за собою потягнула, скромно хихикала вона, ніби школярка.
І тільки зараз, на пенсії, Анна Миколаївна, мама двох вже дорослих синів, відчула молодість її лише починається. 🪷🪷🪷
З інтернету…
