У світі, де всі постійно ганяються за брендами і хизуються ціною свого одягу, люди дуже часто забувають, що насправді головне це не лейбл і не коштовності, а сама людина. Уяви собі: це трапилося на закритому благодійному вечорі в одному з найдорожчих готелів Києва.
У Золотій залі все навкруги виблискувало від прикрас і дорогоцінного каміння. Ярина, в розкішній золотистій сукні, поруч із нею її друг Павло, потягували колекційне вино і обговорювали гостей вечора, не соромлячись. Але все змінилося в одну мить у дверях зявилась молода дівчина на імя Соломія. На ній було просте, вже поношене світле пальто і звичайні туфлі без підборів.
Ярина відразу кинула на дівчину зневажливий погляд і зупинила її. Погляд ковзнув по її стареньких туфлях, і вона скривилась. Павло схилився до Ярини й досить голосно прошепотів:
Серйозно? Хіба прибиральниці вже не знають, де вхід для персоналу?
Ярина ще більше випрямилась і зверхньо сказала:
Дітуся, якщо шукаєш безкоштовний борщ, його роздають біля вокзалу. Твоя присутність тут псує весь вигляд мого вечора.
Соломія залишалася абсолютно спокійною, не відводячи погляду, дивлячись Ярині прямо у вічі. В тому мовчанні було більше гідності, ніж у всьому тій розкоші навколо.
У цю ж мить до них підбігає поважний чоловік років шістдесяти у стильному костюмі пан Головко, директор благодійного фонду. Він навіть не зиркнув на Ярину з Павлом, хоча ті вже ладні були кидатися з вітаннями. Пан Головко зупинився прямо перед Соломією, уклонився й сказав:
Пані Олійник! Перепрошуємо, ваш приватний літак прибув навіть раніше, ніж ми чекали. Усе підготовлено договір на купівлю холдингу очікує на ваш підпис.
В ту секунду Ярина аж заніміла її вираз обличчя був незабутній! Від шоку в неї вислизнув з рук келих з дорогим вином, і скло дзвінко розлетілось по мармуровій підлозі.
І що ти думаєш? Соломія абсолютно спокійно взяла ручку в асистента і, навіть не скидаючи старого пальта, підписала документи.
Після цього вона повернулася до Ярини і тихо, але так холодно й упевнено сказала:
До речі, Ярино, вечірки в цьому приміщенні вже не ваша турбота. Я щойно викупила цю будівлю і компанію вашого чоловіка. І ваша “естетика” більше не відповідає новим планам. Охоронці, проведіть цих людей, будь ласка.
Павло з Яриною ще кілька секунд стояли, не вірячи в те, що відбувається, поки охорона лагідно, але твердо не вивела їх із зали.
Знаєш, от така мораль тут: ніколи не суди про людину лише по її вигляду чи одягу. За простим пальтом цілком може бути та, хто завтра вирішить і твою долю.
