Ковальчук Тарас

Сьогоднішній день почався, як завжди прокинувся під легкий шум із вулиці у моїй затишній квартирі на

День похорону Марії Гудзь почався з дощу, що дрібно стукав по підвіконнях старого львівського моргу.

Лесю, я вже вдома, зустрічай! В-Василь?! Ти чому так рано? Ти ж казав, повернешся тільки за три дні Жінка

Город вирівняв. Для Марійки зробив грядки, аби її петунії й чорнобривці мали, де рости. Альтанку зліпив

Варвару в селі осудили того ж дня, як тільки стало видно круглий живіт під вилинялим светром. Сорок два роки!

Після того, як мати залишила своїх близнюків одразу після народження, вона повернулася через понад двадцять

Мільйонер без попередження поїхав до дому своєї співробітниці і те, що він там побачив, назавжди змінило

О, слухай, розкажу тобі одну історію, яка так схожа на наше життя, що аж смішно і трохи боляче.

Мені двадцять пять, і вже два місяці я живу разом зі своєю бабусею. Моя тітка єдина донька бабусі, яка

Я вперто не міг повірити, що Оленка моя донька. Марія, моя дружина, працювала продавчинею в супермаркеті.