Ковальчук Тарас

Коли багато років тому в наш провінційний Житомир приїхала висока, граціозна, неймовірно гарна жінка

Миж мною та його минулим — дитина, яку він так і не захотів полюбити Ми з Богданом одружилися, коли вже

Коли я була маленькою дівчинкою, моїм світом була бабуся. Саме вона вирощувала мене, вчила життю, гладила

**17 липня, щоденник** Від’їхав з дітьми до батьків на дачу, як це робимо щоліта. Дружині не пощастило

Йшла звичною дорогою до дитячого садка — тієї самої, якою вже роками бігаю за своєю улюбленицею Софійкою.

«Рідна сестра? Дякую, більше не треба…» Останнім часом я перестала відчиняти двері власній сестрі.

Марія віддавала заміж доньку. Гостей було небагато, біля 35, майже всі — родичі та друзі нареченого.

Варто було нам почати вдавати, що нас немає вдома, щоб не бачити онуків Я й уявити не міг, що колись

«Поки не приходь до нас»: як донька відмовилася від матері, коли та стала «негарною» — Мамо, ти поки

Подорож довжиною в 300 кілометрів: як бабуся зіткнулася з холодним прийомом невістки Євгенія Михайлівна