Ковальчук Тарас

Ніколи не забуду того дня, коли знайшла плачучу дитину у візочку біля дверей сусідки Олени.

Крихітний ветеринарний кабінет ніби стискався з кожним подихом, немов стіни відчували важкість миті.

Тихо під зоряним небом, в селі, що розкинулося на схилах над Київськими горами, син під ім’ям Тарас увійшов

**Щоденниковий запис** Сьогодні я вирішив перевтілитися. Замість свого звичного костюма й водія надів

Все почалося з дрібниці – здавалося б, незначної деталі. Марійка й уявити не могла, що ця дрібниця розкриє

Увійшов я до пекарні з порожнім шлунком і ще порожнішим серцем. Мені ледве виповнилося вісім, і я вже

12 червня 1987 року Сьогодні знову снилися ті коні. Білі, в сірих яблуках, як у дитинстві. Тільки вже

Жінка віддала новонародженого онука чужим людям. Ось що з того вийшло Хату – у снах, і жінку, схожу на

Сніг падав, наче крижані голки, з сірого неба, покриваючи розбиту дорогу товстим шаром. У цій безмежній

Автобус запізнювався вже більше двадцяти хвилин… а холод починав бити до кісток. Ярослав вийшов