Автор: Ковальчук Тарас
**Світло у темряві** **Розділ 1: Розрив** —Геть звідси, невдячна! — кричала її мати, штовхаючи Маріанну

“Будь ласка, лише 10 гривень,” благав хлопчик, пропонуючи чоботи вичистити CEO.

Спалах… Глухий гук… Темрява… Темрява… Згодом темрява почала розчинятися. Почувся голос: — Віра Володимирівно

Роками я була тихою тінню серед полиць великої міської бібліотеки. Ніхто мене справді не бачив, і це

**Дар Життя** Мене звати Василь, і мені 61 рік. Життя було подорожжю з радощами й смутками, але зараз

Роки Ланцюга Барік не пам’ятав точно, коли все почалося. Можливо, тому що для нього час був лише низкою

Шлунок урчав, ніби бездомний пес, а пальці дерев’яніли від холоду. Я йшов тротуаром, дивився на вітрини

Квиток, що змінив моє життя У шістдесят два роки я ніколи не думала, що опинясь на розкладному дивані

Іван щойно повернувся до свого села після трьох тижнів у дорозі на вантажівці, і, як завжди, першим ділом

У старому занедбаному будинку на Подолі в Києві повненька жінка вибивала килим із вікна, не помічаючи










