Ковальчук Тарас

— Тарасе, більше до мене не заходь. Добре? — спокійно попросила я. — Як це? Сьогодні не приходити?

У всіх дівчат мами молоді та гарні, а в мене ні. Моя більше схожа на бабусю, і це мене дуже засмучує…

Скуй мою печаль Найменше Олені подобалося працювати з дітьми. Це важко, виснажливо й небезпечно.

Ніхто не знав, як його звати. Це був хлопчик років дев’яти, худий, у трохи пошарпаній сорочці.

Я випадково врятувала сина коханки мого чоловіка, не знаючи, хто він насправді. А тепер вони хочуть позбутися

Вони прийшли, коли ми спали Оксана Степанівна прокинулася від звуку, який спочатку не змогла розпізнати.

Сміх крізь образи Оксана Степанівна поставила перед онукою миску з борщем і сіла навпроти, пильно спостерігаючи

На розі вулиці Франка у Львові стояв манекен у вітрині магазину одягу. Він завжди був одягнений однаково

Третя кімната — не для гостей — Не смій туди заходити! — голосно гукнула Ганна Миколаївна, вибігаючи

За стіною — не тиша — Та зроби ти вже цей телевізор тихіше! — вигукнула Ганна Іванівна, вдаривши кулаком у стіну.