Ковальчук Тарас

Записи з щоденника… Ярослава завжди була слухняною дитиною. Знання давалися їй легко, а мамі з

— Як це не можете? Це ж ваша мати. Ви плакали біля неї в палаті, а тепер не хочете ховати? — Оксана перехопила

**”Якби ми зустрілися раніше…”** Сьогодні вранці я знову опинився в тій самій поліклініці.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка перехопило подих, і в очах зайшкряблилися сльози.

Тайна старої фотографії Микита й Олеся вчилися в одній групі. Дівчина як дівчина, нічого незвичайного.

**Щоденниковий запис** Якось не спалося. Відкинула ковдру, перевернула подушку на прохолодніший бік

Олег зупинив авто. — Дев’яносто п’ятий, повний бак, — кинув він хлопцеві на заправці й пішов у будівлю.

Був тихий вівторок, коли до кав’ярні зайшов пан Григорій, наш постійний відвідувач. Він завжди

«БЕЗ ДОМУ І ГОЛОДНА»: Табличка в руках жінки, яку я приютила — і того ж дня вилетіла з власного дому

**Щоденниковий запис** Сьогодні я зрозуміла, що помилилась. Марійка не планувала розповідати матері про