Ковальчук Тарас

Дві ночі й один день Оксана то й діло кидала погляд на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко.

Ало, ви слухаєте? Просто хочу вам відкрити очі… Соломія сиділа за кухонним столом і думала, що робити далі.

Мій чоловік, Дмитро, постійно дорікає мені за те, що я не готую вишукані вечері, як це робить дружина

**Прогулянка по хмарам** Із сірого неба сипав дрібний дощ. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво

— Ви мені нічого не зробите. Я не винен, — замовкав Микита й п’ятився назад. Його трясло від страху.

— Що хочу, те й робитиму. Це моя квартира. Не подобається — іди геть! — вигукнув Андрій, дивлячись з-під

Коли все не так, як здається Соломія їхала з роботи у трамваї, притуливши голову до вікна. По склу стікали

— Олесю, не треба всього цього. Я одружений і люблю свою дружину, — промовив він завчасно підготовану фразу.

**Друге дихання** Віктор не був красенем, як Тарас Чубай. Працював звичайним інженером на заводі комбайнів.

Ти – мій світ Сьогодні перебираю старі спогади, і вони нахльують, як хвилі. У дитинстві ми з Дмитром