Автор: Ковальчук Тарас
“Ти зустрів її першою, з нею й іди,” – промовив Тарас до пса. “Я сумуватиму.”

Повернення — Оленко! Де ти? Оленко! — Марійка вбігла до хати, оглянула порожню кімнату й вискочила на

Оксана йшла додому виснажена й опустошена. В одній руці — сумочка, в іншій — пакет із продуктами.

Віктор зупинив автомобіль неподалік від високого металевого паркану. А колись тут був дерев’яний тин.

Таки сама віддала тебе їй, своїми руками. А вона й не знудилася, взяла. — Мар’янко, привіт.

Було спекотне літнє післяобіддя у Києві, сонце печерно гріло тротуари, а вулиці гули, наче бджолиний рій.

Олег одружився з Надеждою навмисно — щоб нашкодити Марії. Хочу довести, що не страждає після її зради…

В одному селі на Волині жінка на ім’я Олена та її син Тарас працювали на фермі в обмін на їжу та житло.

Холодний вітер пробивався крізь щілини старого автобуса, що повільно ковзав вузькими вуличками Львова.

Останні кілька тижнів мій 15-річний син, Тарас, поводився… дивно. Він не був грубим чи непокірним, просто










