Автор: Ковальчук Тарас
— Не вдавайся в дурість. Де мати сховала перстень? Чи може ти взяла його? Кажи! — Павло болісно стисну

**Помста** Роман завжди був тихим і розумним хлопчиком. Батьки не шкодували коштів для єдиної дитини

**Подорож до моря** П’ятдесят дев’ять років. Іван Васильович Коваленко залишився удівцем. Дочка після

Окей, слухай. Потяг у нове життя Оля прокинулася й прислухалася. По тиші в хаті зрозуміла — Ігоря нема вдома.

Мамo, не їдь Після вечері мама сіла поруч і обняла семирічного Дениска за плечі. Він напружився.

Про кішок, чоловіків та тюльпани… “Уяви, на вулиці дощ!” — промовила Олеся, стоячи біля вікна

Оленко, пробач… Роман примружив одне око й одразу зажмурився. Низьке барнаве сонце било його прямо

**Букет** Марічка лежала із заплющеними очима. На сусідньому ліжку, схрестивши ноги, сиділа Соломія й

**За кохання** — Дівчино, ви не підкажете, де вулиця Шевченка? Кружляю вже, ніхто не знає. Перед Олесею

Віллі прокидався о третій годині ночі, працюючи на зборі сміття по вулицях Києва. Завдяки гарним оцінкам










