Ковальчук Тарас

Термін придатності минув Вчорашній світанок у невеличкому містечку на околиці Карпат зустрів Олену холодом.

23 березня. Віктор стояв біля вікна своєї квартири у Чернігові, спостерігаючи, як школярі поспішають

**Підвальне літо** Спочатку був гуркіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, наче просто в стіну будинку

Ще влітку ця лавка у сквері на Подолі була гучною: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про фільми та ігри.

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — а Микола, як зазвичай, йшов додому після зміни.

Марійка росла, як бур’ян у кюветі — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ніжності, ні турботи, ні простого

Коли все пішло — без шелесту Коли двері зачинилися, Євген навіть не здригнувся. Він сидів на старому

Чорнильні сліди на старих листах Лист прийшов у звичайній сірій конверті, без зворотної адреси.

ЯК Я НЕНАВИДІВ ЇЇ… Трохи пом’ятий лист лежав у шухляді її столу — поруч із заявою на звільнення.

Той осенній день не був болючим — просто нудним. Жінка стояла на зупинці біля старого центрального ринку