Ковальчук Тарас

**Щоденниковий запис** Спекотний липневий спек висів над випаленим селом Залісся, що розкинулось у небіжчих

Мене звати Марія. Історія моєї родини — це клубок болю й втрат. Коли мені було п’ять років, мої батьки

У селі Глибоке, схованому серед полтавських степів, бабу Мотрю не любили. Вона сама трималась подалі

«Готуйся, мама з братом їдуть ділити спадщину»: Ти знедолила свого брата, у тебе нема совісті Я відмовилася

Мій приїзд у нашу спільну квартиру зруйнував життя сестри: тепер її чоловік подає на розлучення, а вона

Отець трьох дітей ніколи не гадав, що зустріне старість у будинку для літніх. Микола Іванович досі не

Вже два роки я не чую голосу своєї доньки. Олена викладає фото у соцмережах, спілкується з друзями, живе

Мені було лише 22 роки, коли чоловік кинув мене саму з маленьким сином, Олежкою. Йому ледве виповнилося два роки.

Мій син, Олексій, одружився десять років тому. З дружиною Олесею та донечкою вони ютяться у тісній однокімнатці

Того вечора в Чернігові здавалось звичним. Сонце схилялося до обрію, кидаючи довгі тіні на бруківку.