Гриценко Іван

ДВА ЛАТЕ. — Добрий вечір, Тетяно Олексіївно! Вам, як завжди, два лате? — з усмішкою запитав я, тривожно

Оля більше не збиралася це терпіти. Вона не розуміла, чому Тарас так до неї став — чи перестав кохати?

Через ґрати паркану просувається тоненька дитяча рученятка і тягнеться до стиглої полуниці.

У кафедрі у академії ніхто з колег і гадки не мав, що у Віри Миколаївни чоловік — горілчаний запойник.

Дома не лад – не будеш і рад. «Ненавиджу його! Він мені не батько! Хай іде геть. Ми без нього проживемо»

Посудомийка Наталка купила ненароком дивну дрібничку в циганки. Дома її чекав несподіваний сюрприз…

ЛЮБОВЬ ПРОКЛЯТА «Що тепер буде?» — з тривогою промовила Соломія, більше до себе, ніж до коханого. «А що?

Бути чи не бути другом? — Тату, ну що ти викручуєшся, немов дитина! Я ж тобі не в Міністерство недоумків

Батько Дядько Михайло Дядько Михайло був кумедний. Неповороткий, як ведмежа. Низького зросту, пухкенький

– Звідки у вас ця фотографія? – зблід Іван, побачивши знімок зниклого батька… Коли Іван повернувся додому