Гриценко Іван

— Оленко, Денис, хто з вас розбив мою лампу? Це ж пам’ять про Михайла! — Надія Степанівна вдарила долонею

Донька повертається — Я їду, тату, — голос Оксани тремтів, але очі горіли впертістю. Вона стояла на порозі

Сьогодні у мене була одна з тих днів, коли хочеться записати свої думки. Адже іноді лише папір (ну, чи

Сьогодні у мене була одна з тих днів, коли хочеться записати свої думки. Адже іноді лише папір (ну, чи

**Щоденниковий запис** Вчора трапилася дивна історія, яка спершу здалася кінцем усього, а тепер нагадала

Теща вирішила залишитись — Ні, ні і ще раз ні! Ольго Василівно, зрозумійте ж нарешті, це неможливо!

Ключ скрипнув у замку, і Наталка, намагаючися не шуміти, прокралася у квартиру. У передпокої було темно

Одна кімната на троє Марія Степанівна дивилася на довідку про розселення з таким виглядом, ніби тримала

Оригінальна дочка вигнала з дачі Ганна Семенівна обережно потяглася до стиглих яблук на гілці.

— Ти… ти… Я тобі не вірю! Це ж просто в голову не влізає! Твоя клята робота, твої термінові