Гриценко Іван

Одній долі Соломія йшла вуличками чужого міста. Молода дівчина була в розпачі, вона стискала в руках

Так мій чемодан з відірваною ручкою… — Толіку, більше не приходь до мене. Гаразд? — спокійно попросила я.

**Щоденник відьми** Найменше за все Катря любила працювати з дітьми. Це важко, нудно та небезпечно.

У всіх подруг матусі молоді і гарні, а в мене немає. Моя більше схожа на бабусю, і це дуже сумно… — Оленко, а Оленко!

Ніхто не знав, як його звати. Це був дев’ятирічний хлопчик, худий, у трохи пошарпаній футболці.

Ось адаптована історія: Я випадково врятувала сина коханки мого чоловіка, не знаючи правди.

На розі вулиці Богдана Хмельницького у Львові стояв манекен у вітрині крамниці з одягом. Він завжди був

Вони прийшли, коли ми спали Ганна Олегівна прокинулася від звуку, який не змогла відразу розпізнати.

Сміх крізь образу Ганна Степанівна поставила перед онукою миску з варениками та сіла навпроти, пильно

Третя кімната – не для гостей — Не смій туди заходити! — гукнула Ганна Степанівна, вискочивши з кухні