Kurilisina Anzela – Сторінка 16 – ZigZag

Жінка так звикла, що потрібна дітям, що коли Ігор повідомив, що донечка вже доросла і сама всюди ходитиме, Ольга Іванівна розгубилася. З розумінням відповіла, що все гаразд, рано чи пізно це повинно було статися. Вона не помітила, як пролетіли цих 8 років. Марічка справді вже така доросла та самостійна.

Коли у молодої пари появилося маля, клопотів стало трошки більше. Адже Віра та Ігор працювали на роботах

Стою, дивлюся на подругу, а вона навіть не планує комусь давати місце. Я б, мабуть, згоріла з сорому. Вийшовши з маршрутки, мені увірвався терпець і я запитала у неї: — Тобі не соромно сидіти, коли біля тебе поряд стоять люди похилого віку?

Я кожного дня їжджу на роботу у громадському транспорті зі своєю подругою. Мене завжди дивувало, чому

Згодом стали помічати, що їжа, яку я готую на день, почала зникати. Донечка не їсть так багато, та й свекруха наскільки знаю теж. Все ж таки я запитала якось у Любов Іванівни, у чому ж справа. І дізналася

Нашій донечці вже чотири рочки. Вона вже ходить у садочок, але дуже часто хворіє. І відповідно, більше

Раптом дзвінок у двері. Кого ж це так рано привело до нас, ще й у вихідний день? Поки я збирала сумки, чоловік пішов відчиняти двері, а згодом і покликав мене. У дверях стояла моя колишня однокласниця.

Вирішили ми з чоловіком на вихідних поїхати у село до моїх батьків. Через те, що ми багато працюємо

Чоловік зібрав усі інструменти, якими працювала свекруха на городі та виставив за браму і сказав, що їм не потрібна її допомога, адже вона має свій будинок і нехай там планує де і що повинно рости.

На річницю нашого весілля ми отримали дуже щедрий подарунок від свекрухи. Вона віддала нам будинок своїх батьків.

Виявляється, я вагітна. Сказати комусь про це я боялася, адже ми були ще дітьми. Повідомила я мамі про свою вагітність, коли була на п’ятому місяці вагітності, адже живіт вже почав рости й приховувати це було важко.

З Іваном я зустрічалася з п’ятого класу. Наша любов тривала до дев’ятого класу, поки я не

На жаль, з роками стан Галини Миколаївни n0ripшyвався. Ірина ж говорила, що у неї немає часу провідувати матір. Олена ж одразу примчала на допомогу, але при одній умові. Квартира переходить до неї. Оскільки лікування зараз не дешеве, і все потрібно купляти.

Галина Миколаївна сидить на лавочці біля свого під’їзду. Біля неї паличка, без якої важко тепер ходити.

Марія Миколаївна запросила до себе додому. Коли на ранок прокинуся, то не міг зрозуміти, що я роблю у цьому домі. Як тепер буду дивитися їй в очі?

Влаштувався я був на фірму звичайним працівником. Хороша робота, і зарплата теж, от єдине директор з

А тут золоті сережки… Я ледь не вибухнула гнівом. Як можна робити різницю між своїми внуками? Невже мій син чимось гірший?

Були ми з чоловіком на дні народженні у неділю. Моїй племінниці виповнилося три рочки. Святкування робили

Одного разу Степан на своєму городі знайшов дволітрову банку. Вона була повна грошей та дорогоцінностей. Чоловік нікому не розповідав про свою знахідку, тихенько забрав все, що було всередині банки.

Одного разу Степан на своєму городі знайшов дволітрову банку. Вона була повна грошей та дорогоцінностей.