Не тягну. Я коханка вашого чоловіка! Усі ці роки ми з ним зустрічалися. Так! Не дивіться на мене так, наче я привид
Катерина стояла біля плити, готуючи вечерю. Чоловік, Дмитро, мав повернутися незабаром. Їхня десятирічна донька, Софійка, зараз була на гуртку з художньої гімнастики.
Скоро вона прибіжить додому, кине свій рюкзак і сяде за стіл, розповідаючи про подружок, вчительку, нові рухи, які вона вивчила Катерина посміхнулася. Завжди було приємно слухати цю малу балакучку.
Раптом у двері постукали. Для Дмитра рано, до того ж ключі в нього є. Мабуть, Софійка знову забула. Катерина відчинила але замість доньки на порозі стояла незнайома жінка.
Не буду тягну. Я коханка вашого чоловіка. Усі ці роки ми були разом. Так! Не робіть очі, як у сови, і не звалюйтеся з ніг.
Усі ці роки це скільки?
Три роки. Мені так було зручніше. Жити окремо, а мати чоловіка, який просто приходить.
Жодних турбот: ні грошей, ні прибирання, ні праски. Я ніколи не готувала йому, не мила його білизну. І змінювати це не збираюся.
Я б і не приходила, але я вагітна. Випадковість, але вже нічого не зробиш.
Катерина згадала, як колись сама довго не могла завагітніти. У неї все було гаразд, а от у Дмитра проблеми. Довго лікувалися, нарешті вдалося за допомогою штучного запліднення.
Перша спроба не вдалася, але друга принесла їм Софійку. Катерина навіть сподівалася на двійню адже так часто буває. Але народилася одна донечка. І тепер така звістка.
І що, ви нічого не збираєтеся міняти? У вас був чоловік, який «приходить», а тепер буде батько, який «приходить»?
Ні, не зовсім так. У мене буде чоловік і дитина, які «приходять».
Цікаво. І як ви це уявляєте? Він буде виховувати дитину, а до вас приходитиме, щоб вона бачила матір?
Так. Я її не хотіла, це випадковість.
А Дмитро казав, що не може мати дітей
Виходить, може! Мені треба переконатися, в яких умовах вона житиме. Все чесно.
Твоя дитина Софійка, і Дмитро її виховує, хоч і не батько. Тепер буде його дитина а виховуватимеш її ти.
Пані, я вас навіть не запрошую увійти. Вашого імені не знаю, а ваш чоловік більше тут не живе. Можете забрати його речі. Решта мене не цікавить!
Катерина хотіла зачинити двері, але побачила Софійку. Дівчинка повернулася з занять і стояла, широко розплющивши очі.
Мамо, що це? Яка дитина? Чому тато мені не батько?
Ти все чула? Гаразд треба пояснити.
Мамо, я вже велика, мені майже одинадцять. Я зрозумію.
Катерина розповіла все.
Значить, я твоя донька, а тато не мій справжній батько? Але він мене любить?
Так, серденько. Ми обидва дуже тебе хотіли.
А тепер у нього буде інша дитина і я не буду її сестрою?
Ну так.
Я допоможу тобі, мамо. Не хвилюйся. Я вже виросла. Нехай іде до тієї яка сюди приходила.
Дмитро прийшов, як завжди, точний, як годинник.
Чого це так тихо? Чому ніхто не зустрічає?
Зазвичай Софійка вибігала до нього, обіймала. Але зараз у будинку було тихо. Вона сиділа у своїй кімнаті.
Катерино, а де донька? Затрималася?
До нас заходила твоя коханка. Вона чекає на дитину. Твою. Розкажеш, що вона тут робила?
Катерино це ж моя дитина. Я не можу від неї відмовитися.
А ти знаєш, що вона пропонує?
Знаю. Вона не планувала, але У нас же є Софійка, тепер буде ще одна.
Впевнений, що твоя? Ти ж памятаєш свій діагноз.
Бувають винятки!
Чудово. Іди до неї зі своїм «винятком». Зараз. Речі забереш пізніше.
Ні! Там мене не чекають Я їм не потрібен
І тут тебе теж не чекали. Іди.
А Софійка? Я ж її виховував
Знайди спочатку, чи та дитина твоя, а потім говори. Прощавай.
Катерина розлучилася з Дмитром. Йому довелося піти квартира належала її батькам.
Дмитро опинився ні з чим. Його коханці він був зручний лише як «чоловік, який приходить». Виховувати дитину вона не збиралася.
Після народження дитини вона подала на аліменти але програла. Аналізи підтвердили: Дмитро не був батьком.
Софійка тепер із ним не спілкується. Він платить аліменти, намагається повернути сімю але Катерина його не приймає.
Отак і виходить: хто на двох стільцях сидить, той часто падає
