Мрія, що обернулася болем
— Касю, може, годі вже брехати один одному? — Сергій підійшов так близько, що вона відчула запах його дихання.
— Сержу, та ти ж знаєш, що він мій чоловік! — нервово скрикнула Кася, бо вже не перший раз за вечір повторювала ці слова.
— Що з того, що чоловік? Ми маємо право на щастя! Скажи мені правду—адже Лесь мій син?! — Сергій стиснув її за плечі.
Жінка схопилася за обличчя й заплакала, вже не соромлячись сліз…
…Кася й Олесь жили в одному будинку й знали один одного з дитинства. Їхні квартири були на одному поверсі. Не те щоб родини дружили, але тримали теплі сусідські стосунки.
Тісної дружби не вийшло. Батьки Касі працювали у філармонії—інтелігентна родина, гучні вечірки, музика завжди лунала з їхніх вікон. Кася вчилася у музичній школі й мріяла піти шляхом батьків—зв’язати життя з мистецтвом.
Родина Олеся—навпаки. Мати працювала у місцевому магазині, батько—слюсарем на заводі. Але діти дружили. Спочатку в дитсадку, потім за однією партою у першому класі.
Батьки Касі не забороняли дружбу з сусідським хлопчиком, але й не сприймали його як майбутнього зятя. А ось родичі Олеся вже змалечку називали їх «нареченими».
…Перше вересня у сьомому класі змінило все. Коли клас зібрався на перший урок, класна керівниця увійшла не сама—поряд ішов високий хлопець із ясними очима.
— Знайомтеся—це Сергій, ваш новий однокласник.
Дівчата одразу зашепотіли. Стильний костюм, усмішка, що сяяла, ніби сонце. Кася теж подивилася на нього, але не наважилася підійти.
У музичній школі вона й побачила його знову. Він вийшов із дверей так несподівано, що вона аж здригнулася.
— О, привіт! — зніяковіло посміхнулася.
— Привіт.
— Ти теж сюди ходиш?
— Так. У мене щойно закінчилася лекція.
— А я на сольфеджіо йду… — зітхнула Кася.
Сергій хотів щось сказати, але з-за спини роздався грубий голос:
— Касько, ти що стоїш?! До початку три хвилини! Нас «казачка» вб’є!
Це була Настя, її подруга, яка вштовхнула Касю у двері, навіть не давши попрощатися…
На уроці Кася думала лише про Сергія. Вчителька одразу помітила:
— Савчук, сьогодні ви десь у хмарах літаєте.
— Вибачте… — пробурчала дівчина.
Після занять він чекав на неї біля виходу.
— Я хотів провести тебе додому.
Вони йшли, розмовляючи про музику. Виявилося, Сергій теж мріє стати музикантом…
…Тепер Кася думала лише про нього. Раніше вона й Олесь завжди йшли додому разом, тепер їх було троє. Олесь не любив Сергія, але нічого не казав…
…Минуло два роки. Вони закінчували дев’ятий клас. Кася й Сергій усвідомили, що кохають одне одного. Але між ними стояв Олесь…
— Касю, підемо сьогодні на дискотеку? — запросив він.
— Не можу. Ми з Сергієм ідемо до філармонії.
— Чому він, а не я?
— Тобі ж буде нудно… Наступного разу підемо втрьох.
Олесь насупився, але промовчав…
Після школи Олесь пішов до технікуму. Кася й Сергій лишилися—їхній час став найщасливішим. Вони сиділи за однією партою, разом йшли додому.
Одного разу після концерту вони поцілувалися. Вони вирішили одружитися одразу після школи, вступити до консерваторії й ніколи не розлучатися…
Але батьки були проти.
— Яка весілля у вісімнадцять?! — кричала мати Касі. — Ти маєш вчитися, а не родину заводити!
Так само й у Сергія.
— Ти поїдеш до Києва, у музичне училище, де вчилася я! — заявила його мати.
Їх розлучили. Листувалися спочатку, але потім родина Сергія переїхала, і зв’язок обірвався…
Через роки вони зустрілися знову—на конкурсі. Відчули те саме. Провели разом ніч.
— Я закінчую навчання й переїжджаю до тебе, — сказала Кася.
— Не вийде… — він опустив очі. — Я одружуюсь. Вона вагітна.
…Кася повернулася додому спустошеною.
— Підемо сьогодні в клуб, — запропонував Олесь.
— Підемо…
Через місяць вона дізналася, що вагітна. Від Сергія. Вона не хотіла робити аборт, але й шукати його не мала сили.
Тоді Олесь запропонував:
— Касю, давай одружимося?
— Давай.
Вони поженилися. Народився Лесь…
…Пройшло п’ятнадцять років. Кася все ще любила Сергія. Але не шукала його.
Доки він не приїхав сам.
Виявилося, він теж не міг забути її. Він розлучився й приїхав за нею.
Вони знову були разом. Таємно. Вона брехала чоловікові, синові. Сергій пропонував утечу.
— Я повернуся за тобою через три дні!
Але він не повернувся. Загинув у аварії…
— Касю, що з тобою? — занепокоївся Олесь.
— Ти хотів доньку? Може, спробуємо?
Він остовпів. Вони мр
