Людмила Степанівна стояла біля вікна і споглядала, як у дворі граються чужі діти. Дівчинка з косичками

Жінка сміялась, коли я плакав — Та годі тобі вити, як мала дитина! — Ганна різко відвернулась від плити

— Як ти смієш, Соломіє! Як смієш моє весільне плаття приміряти! — голос Валентини Миколаївни тремтів

— Як ти смієш, Оленко?! Як смієш моє весільне плаття міряти?! — голос Вікторівни тремтів від обурення.

Ой, як жалувала, що прийняла як рідну Марія Іванівна стояла біля вікна на кухні й дивилася, як її чоловік

Ось те щоденниковий запис, адаптований до української культури: Квітень. Розлучилася по-тихому. “

Звичайний день — і розлучення Оксана поставила чайник на плиту й автоматично протерла стільницю, хоч

Одного разу вдома Олена поставила чайник на плиту і мимоволі протерла столик, хоча він був чистим.

Валентина Степанівна різко поставила глиняну чашку на блюдце, від чого гарячий узвар пролився на вишиту серветку.

**Щоденниковий запис** Тримаю в руках запрошення на весілля й не вірю власним очам. Золотисті літери