Вдаривши по металевій головці будильника, Лена Риба встала з ліжка й босими ногами поплелася на кухню.

**Несподівано заручена** Олена бігла торговим центром із купою пакетів, обганяла людей на ескалаторі

О-о, вітаю в царстві хаосу! Оленько, ти ж удома цілими днями. Могла б і посуд помити, — докором промовила

— Стоп, чекай! Він мої грої прожирав, а тепер я йому ще винен?! Що за маячня? — Він твій батько!

**Вона замість мене** — Я не хочу до тата… Тітка Оля сказала, що тато мене більше не любить, —

“Ви йдіть, а я під’їду.” “Ти де?” “На дачі. Мама попросила відвезти.”

Його колишня «Дякую тобі, Олеженьку! Не знаю, як би я без тебе впоралася», — замиготіло сповіщення на

“Ми вас для того й вирощуємо” — Я вам найбільше дала, отже, й допомоги маю отримувати більше.

Одноколійна дорога — Може, ще й підсрачники йому пратимеш? Шкарпетки, га? Дорослий же мужик, трясця його матері!

Що ти собі дозволяєш …Вдаривши будильник по металевій голівці, Левко Риба встав із ліжка й босими ногами