Коли Олег Коваленко виповнилося тридцять років, у нього не було ні жінки, ні дітей лише маленька орендна

Я бачив, як моя невестка Орися кинула шкіряну валізу в озеро Світязь і швидко рушила геть. Я підбіг

Ранок. Він крокував темними вулицями Києва, важко похитуючись після щедрої порції горілки. Куди його веде?

Мамочко, а тато знову гроші вкрав Лариса кинулася до шафи, розрізала купу старих шкарпеток і вийняла

Дівчина сиділа на ліжку, підкручуючи ноги, і злісно говорила: Він мені не потрібен. Я від нього відмовляюся.

Він стає на колінах біля столика, який розташував на тротуарі, і тихо підганяє свою новонароджену дитину.

Дімо, Дімо, вставай, Марічка знову плаче! Дмитро Коваленко відчув, як маленький Сашко тягне його за рукав

Того памятаю, як на весільний день Оринипоштарки збиралася наша громада. Ой, яке то було весілля Не весілля

Віктор Іванчук, щойно зібравши свій скромний вечірній улов у плетений кошик і крокуючи вузькою стежкою