Єдина життя Внутрішнє паління розжарювало Мурку, ніби вогонь смакував її кістки. Це вже не вперше, лиш
Колись, коли я ще виходила на роботу після декрету, згадую ті дні, коли моя мати, Марина Петрівна, була
Вона доглядала його, ніби за власним сином. Він лише сподівався на свою смерть.Елена не підняла голосу.
СІМ’Я МАРИСІ Подруги Олени впевнювали, що її майбутню дружину син вибрав імпульсивно, наче з кутку ларька.
30 травня 2025 р. Сьогодні я знову згадую, як залишив роботу у Львові, втомившись від гулу великого міста
31жовтня Сьогодні був день, який я не забуду. Андрій повернувся з двотижневого відпочинку на Чорному
Я прийшла на різдвяну вечерю з гіпсом на нозі та диктофоном у кишені. Усі вразилися, коли я повідомила
Виходь з мого дому! крикнув я, коли моя теща знову розпочала образи. Усього свого життя я боявся лише
Зорюнько, сонечко, а ти в суботу вільна? голос тещі у трубці звучав так, як і завжди, зі звичною лагідністю
Син діда Вани. Видвірений будиночок діда Вани вся селянська спільнота обходила стороною. Це було зовсім