Люди дивувалися: собака у покинутій хаті годувала зовсім не цуценят Все це було давно, коли зими здавалися

Все, край! Лідія Сергіївна легенько торкнулася кутиків очей білосніжною хустинкою і зітхнула так тужливо

Зимовий гість У селі взимку дуже рано темніє, а коли за вікном хуртовина то навіть ще раніше.

Куди ж це ти зібралась, така гарна? із ледь стриманим роздратуванням промовила Люба Георгіївна, поглянувши

З того дня, як у Барбоса забрали найдорожче, він так і не міг змусити себе зайти в свою будку.

Дороге задоволення Лесю, знову? Скільки ж можна? Я вже працюю тільки на твого кота! Кіт, якого Леся намагалася

Ця історія трапилась зі мною в далекому 1995 році. Тоді я навчався у Львівському ліцеї імені Героїв Крут.

– Софійко, доню, я все розумію, але іншого виходу в нас немає. Треба. Ми змушені продати будинок.

Пізній бунт Ти розумієш, що ти робиш? голос Одарки лунав рівно, без особливої інтонації, і саме ця тиша

Вона вийшла з чорно-блискучого “Мерседеса”, ледь торкнулася босими литками асфальту і раптом






