Як це ти не хочеш брати наше прізвище? заголосила моя свекруха просто у РАЦСі. Ганна взагалі не планувала заміжжя.
Підставила рідна сестра Оксано, я більше не витримую, Марта бухнулася на стілець, закривши голову руками.
Свекруха вирішила оселитися у моїй квартирі, а свою залишила дочці. Мій чоловік виріс у великій українській
Вона ніколи не була самотньою. Правдива історія
Промерзлий зимовий світанок у київському дворі. Двірники ритмічно шкребуть лопатами сніг, а вхідні двері під’їзду без упину відкривають і закривають ті, хто поспішає на роботу.
Кіт Мурчик сидить на підвіконні шостого поверху і спостерігає за всім згори.
У минулому житті він був банкіром і думав лише про гроші, але тепер Мурчик зрозумів — найцінніше в житті це добрий погляд, тепло рідної душі й дах над головою. Все інше — дрібниці.
Мурчик обернувся: на старенькому дивані спала бабуся Оксана, його рятівниця.
Кіт скочив з підвіконня і вмостився на подушці біля її голови, притулившись м’якою шерстю — бо знає, що щоранку у бабусі Оксани болить голова, й робить усе, що може.
— Мурчику, ти мій лікар, — посміхнулась, прокинувшись, бабуся. — Знов біль зняв, молодчина, дякую тобі, як же ти це вмієш?
Мурчик махнув лапкою, мовляв, це для нього дрібниця.
Та тут із коридору почувся ревнивий голос песика Джека.
Джек — старий і відданий друг бабусі Оксани, завжди сторожко гавкає при звуках чужих кроків і вважає себе господарем дому.
“Ким же він був раніше? Мабуть, дільничним чи сторожем”, — подумав Мурчик, — “Головне, що з ним надійніше!”
— Ох ви мої хороші, як би я без вас жила, — підвелася бабуся Оксана, — ходімо, нагодую вас і прогуляємося.
А як пенсію отримають — курочку візьмемо!
Слово “курочка” викликало радість у всіх.
Кіт заурчав, почав місити лапами диван і лагідно торкатись головою її змерзлої руки; песик по-дружньому пхнувся носом у коліна.
“Ех, живі душі, з ними і вдома затишно, і серце зігрівається, і не так самотньо,” — усміхнулася Оксана.
“От помру я, а що буде далі — хто знає. Кожен щось своє говорить… Та я б кішкою хотіла бути, щоб люди добрі мене забрали у дім. Собакою — мабуть, не зможу, а кішкою ще би спробувала, добра ж я.”
— От бач що старість робить! — зітхнула бабуся Оксана, не помітивши, як Мурчик хитро глянув на Джека, мовляв, кішкою хоче бути, не собакою.
Адже тепер Мурчик умів читати думки — і це чудовий бонус.
Ось таке життя — і що б там не було, вони завжди разом. Вчергове зимове ранкове світло починало пробиватись крізь вікна. Двірник Олексій скреб лопатою свіжий
Я завжди буду поруч, мамо. Історія, в яку можна повірити Бабуся Ганна ніяк не могла дочекатися вечора.
Ми так сподівалися, що моя мама вийде на пенсію, переїде в село і залишить нам із чоловіком свою трикімнатну квартиру!
Коли Беата дізналася, що вагітна, її сім’я була в шоковому стані. Рідні були категорично проти її стосунків із чоловіком, якого вважали людиною, що швидко зникне з її життя.
Беата — звичайна дівчина зі Львова, з люблячої української родини. Виховувалась мамою та вітчимом, який повністю замінив їй батька. Батьки завжди підтримували її і давали відчути, що вона кохана та може на них покластися. Беата закінчила школу і склала ЗНО, але вступ до університету був під питанням через слабке знання англійської мови.
Щоб опанувати мову, Беата вирішила взяти приватні уроки та почала шукати викладача. Обрала Роні, який приїхав в Україну з Гвінеї на навчання, і вже кілька років давав приватні уроки англійської. Спочатку їй важко давалося навчання, але поступово Беата почала симпатизувати Роні, і невдовзі їхні стосунки стали дуже близькими. Вони не хотіли більше бути нарізно.
Дізнавшись про вагітність, сім’я Беати була шокована. Їм зовсім не подобалася думка про стосунки з людиною, яку вони вважали тимчасовою в житті Беати. Уявляли собі її у ролі самотньої матері, а майбутню дитину — інакшою на тлі інших українських дітей.
Після отримання диплому Роні дійсно повернувся на батьківщину, втім, постійно тримав зв’язок із Беатою. Обоє з нетерпінням чекали на народження дитини, спілкувалися телефоном і по відеозв’язку. Донька народилася в строк, але ворожість рідних змусила Беату прийняти рішення — поїхати із дитиною до Гвінеї.
Беата та її чоловік зустріли чимало труднощів у Африці: їм зовсім не підходив тамтешній клімат, тож зрештою повернулися до України. Згодом народилася друга донечка. Родина відмовляється з ними спілкуватися, та Беата не хоче покидати коханого тільки для того, щоб догодити оточенню. Подружжя планує переїзд до Канади в надії зустріти там більше толерантних людей. Коли Ганна дізналася, що чекає дитину, вся її родина була приголомшена. Їм зовсім не подобалася думка
Ось як складається життя. А могло б усе бути по-іншому. Сусідка дивується, як їм пощастило діти допомагають
Мій син довго шукав гідну дружину, але я ніколи не ставила під сумнів його вибір. Нарешті, коли йому виповнилося 30, він зустрів Агатy, яка здавалася йому ідеалом.
Я майже щодня чула, яка вона добра та красива, і бачила, наскільки син закоханий. Мені теж подобалася Агатy. Він з захопленням розповідав мені й друзям про її переваги – йому здавалося, що вона саме та, з ким хочеться пов’язати долю, і він не вагався зробити їй пропозицію. Я, як любляча мати, повністю підтримувала його рішення.
Підготовка до весілля була непростою, але наші друзі допомогли на відмінно. Батьки нареченої були чудовими, і ми одразу здружилися. Все здавалося ідеальним, але з часом усе змінилося. Їхній шлюб почав тріщати по швах, сварки траплялися все частіше. Я розуміла, що це перший рік разом, сподівалась, що все владнається, але мені було боляче бачити, як вони віддаляються, і я хотіла, щоб вони були щасливі.
Того вечора я дуже занепокоїлася. Пізно ввечері син прийшов до мене з валізами – сказав, що невістка виставила його з дому. Він залишився в мене, а Агатy жодного разу не прийшла, щоб поговорити. Це повторювалося не раз.
Коли невістка повідомила мені, що вагітна, я вирішила з ними поговорити й дати декілька порад, як уникати майбутніх непорозумінь. Але стало лише гірше: конфлікти між ними почастішали, син частіше ночував у мене. Я бачила, як йому важко, більше не було тієї радості в його очах, лише розчарування.
Я не могла дивитися, як мій син страждає у нещасливому шлюбі, тому радила йому задуматися: може, варто поставити крапку? Він міг би бути хорошим татом, навіть якщо житиме окремо. Так і сталося — незабаром подав на розлучення.
За якийсь час Агатy прийшла до мене просити, щоби я вплинула на сина й переконала його не руйнувати сім’ю. Я багато разів радила їй боротися за свою родину. Мене докоряли втручанням у їхнє життя.
Тепер я не знаю, чи правильно я зробила, що порадила синові розлучитися. Його дружина мене недолюблює, а мій син усе більше віддаляється. Та, можливо, вони все ще кохають один одного? Жити окремо погано, але разом їм теж нелегко. Мій син довго шукав собі дружину, але я ніколи не ставила під сумнів його вибір. І ось, коли йому вже
Наша бабуся вже відзначила свої 80 років. Минулого тижня вона вигнала мого старшого брата з дружиною
