Синеблакитна душа Яскраво світить літнє сонце, на вулиці спекотно. Сергій іде від автобусної зупинки

Ой, Таню, ти ж розумієш, що Вадим має справу, він цілодобово на переговорах, а Світлана живе в іншій

У туманному кутку нашого будинку, коли час розтанув, мов крихке скло, я, Зоряна Коваленко, спостерігала

15 листопада 2025 року Сьогодні зранку, коли я підняв комір білої сорочки, наказав собі: «Надій, галстук!

Прошу тебе, донечко, зжаль мене, вже три дні я не куштувала ні крихти хліба, а грошей у мене не залишилось

Максим лежав у комі тиждень, а я стояла біля його ліжка, розриваючись від сліз. Шестирічна дівчинка

Коли пенсія моєї мами перетворилася на мій урок самостійностіМоя мама вже на пенсії й має значні заощадки

Свекруха вимагала дублікати ключів від нашої квартири і отримала відмову Навіщо тобі, справді, ці ключі

15 листопада Сьогодні я зупинився на льодяній трасі, що веде з Києва до Харкова, щоб допомогти старій

Моя мільйонеркасестра, Олеся, знайшла мене бездомного під мостом над Дніпром. Вона одразу ж забезпечила








