Клара й Тарас увійшли до хати, де тепле світло ночі пробивалося крізь широкі вікна, відбиваючись у витончених

Ой, слухай, я розповім тобі цю історію, але так, як було б у нас, в Україні.Усе пють, пють, повно пляшок

Усі пють, пють, пляшок повно, а їсти взагалі немає.У хаті знову гості. Вони бували тут майже завжди.

“Народила дитину в майже пятдесят! Ти зовсім розуму позбулась?” докоряли мені рідні по телефону.

Микола стояв у дверях, блідий, як крейда, з похмурим, майже погрозливим поглядом. Руки його міцно стискали

Маленька дівчинка на сходах Він ледь не пройшов повз. У метушні ранкових понеділків, серед стукоту каблуків

“На! Бери! Даремно я тобі повірила!” кричала незнайомка. Я виховую доньку, яку народила коханка

Ольга стала прибиральницею, і у кімнаті свого роботодавця натрапила на оправлене у рамку фото своєї матері.

Ольга схрестила руки, спершись на спинку крісла. Її холодні блакитні очі не відривалися від обличчя Дмитра.

Оля й Тарас увійшли до хати, де тепле світло ночі просочувалося крізь широкі вікна, граючи у тонкому








