Все, Оксано, між нами все завершено! Я хочу справжньої сімї, дітей. Ти цього дати мені не можеш. Я довго чекав, приглядався. Мені потрібен син. Я вже подав на розлучення! Маєш три дні, щоб зібрати речі. Як поїдеш подзвони. Я поки житиму у мами. Поспішай, потрібно підготувати квартиру для дитини й її матері. Так! Не дивуйся, моя майбутня дружина чекає дитину! Три дні тобі!
Я мовчки слухала Сергія. Що могла йому сказати?
Багато років я прагнула стати мамою, але все спроби виявилися марними. Сергій терпів пять років, і тричі ми розчаровувалися.
Я обійшла десятки лікарів у Києві, у Львові, та всюди чула: Ви здорові. Чому ж тоді не виходило?
Завжди жила правильно спорт, харчування, без шкідливих звичок
Останній раз мені стало зле прямо на роботі викликали швидку, все помчалося стрімко.
Двері грюкнули, і я сіла без сил на старий диван.
Я не могла змусити себе пакувати речі. Куди йти? Рідної оселі у Львові не залишилося, дім тітки продали. До бабиного будинку в селі під Тернополем? Знімати квартиру? А робота в столиці як?
В голові крутилися запитання, без відповідей
Досвіта прийшла свекруха пані Марія.
Не спиш? І добре. Я тут подивитись, щоб нічого зайвого не забрала.
Старі штани вашого сина мені точно не треба. Може свої речі перерахуємо?
Та ти подивись яка гостра на язик! А була тиха, чемна. Я ж одразу казала Сергієві, що діти від тебе не буде.
Ви за цим прийшли? Краще просто стежте за мною.
А куди цей сервіз складаєш?!
Це мій, від тітки, її память.
Буде тут порожньо вже без нього!
Мені байдуже, у вас онук зявиться.
Бери тільки своє!
Ноутбук мій! Кавоварка, мікрохвильовка теж, це мені колеги дарували. Машина ще до весілля куплена. У Сергія теж своя є.
Все у тебе є, лиш дітей нема!
Це вже не ваша турбота. Хіба так було призначено.
Ти й не жалкуєш зовсім! Може спеціально до цього йшла?
Не вигадуйте. Мені важко і думати про це.
Поглядом я провела квартиру: мої речі уже зібрані. Щітка, косметика, тапки
Здається, щось дуже важливе забула. Свекруха дратувала.
Раптом згадала фігурка-котом на підвіконні, у ній схованка: сережки й каблучка від бабусі. Ніколи Сергію про це не казала. Для нього це був мотлох. Чи не викинув на балкон? Я відчинила двері
Що ти там забула? Зібрала йди! знову натиснула свекруха. Попрощайся з квартирою, бо далі нічого тобі не світить.
Кіт знайшовся. Прикраси на місці. Можна їхати.
Ось ключі. На все добре. Бажаю більше не зустрічатись.
Я заїхала до офісу в Києві. Ще на лікарняному, та попросила відпустку.
Ми співчуваємо. Як без тебе? Три тижні вистачить? На звязку будь! Без тебе півпроєктів встане.
Домовились. Перепочину трохи. Дякую.
Потрібна допомога?
Ні, все сама.
Подбаю про відпускні та премію.
Дуже доречно. Дякую.
Квартиру нову шукати не стала, просто рушила в село. В Тернопільській області, куди й повертатися особливо нема до кого: бабусі нема вже третій рік, матері я взагалі не памятаю не стало після мого народження.
А мені от не вдається народити власну дитину
Дорога годину і я біля порога. Яблуневий сад, тюльпани край стежки.
Останній раз тут були восени разом із Сергієм: шашлик, розмови, затишок.
Я заїхала авто на подвіря. Ключ від гаража вдома.
Відчинила вхідні двері. Тиша. На столі брудні чашки, тарілки Чому того разу не прибрала?
Хоча ж прибирала! Хтось тут був нещодавно!
Два кухлі, тарілки, упаковка від соку, пляшки улюбленого ігристого Сергія. Не осені.
Значить, він тут бував з ким?
Вже не важливо. Минулого не повернути.
Ключів було два один мій. Бач, мабуть зробив дублікат. Треба змінити замки.
Все наново прибирання, потім гаряча ванна.
Я намагалася змити з себе все старе, болюче.
Тільки зібралась виходити із ванної хтось гупає у двері, потім у вікно.
Хто там?!
Усе добре у вас?
Так відповіла я, здивована.
Я вийшла на ґанок. Біля хати стояв незнайомий чоловік.
Перепрошую, що налякав. Я сусід тимчасово, весь день бачив як повернулися. Побачив дим з комина подумав, як ви там самі
Дякую, все гаразд.
Ви родичка Сергія? Він недавно був з дружиною Ви його сестра?
Ні, я вже майже колишня дружина. Все в процесі розлучення.
Хата ваша?
Моя.
А я тут тимчасово мешкаю, сімейні справи. Теж розлучаюся, завтра вже офіційно. Якщо що допомогти скажіть. Я Ігор.
Оксана. До речі, чи змогли б замок замінити?
Без питань. Коли скажете, куплю, поставлю.
Краще самі вибирайте, щоб підходив.
Промайнуло два тижні. Відпустка закінчується, доведеться повертатись у Київ. Я вже звикла до села, й шукати квартиру зовсім не хотіла. Сергій не дзвонив лише прийшло повідомлення про дату розлучення. Та й добре. Дивитися в очі ще важче.
Суботній ранок. Я встала, як завжди, рано. Ігор запросив на прогулянку до озера.
Нові стосунки мені не були до душі, але з Ігорем просто прогулянка. Чудово провели час, повернулись на обід. Біля мого двору авто Сергія. Схоже, щойно приїхав. Вийшов із машини, допоміг вагітній дівчині.
Я та Ігор пішли до воріт. Сергій намагався відчинити двері, але дарма.
Що тут відбувається?
А ми що тут робимо? Ліземо до чужої хати?
Сергій завмер від здивування.
Це наш дім! сказала вагітна.
Правда? Вам Сергій розповів? Це мій дім, прошу залишити територію.
Сергію, вона хто? Колишня? Вижени її! верещала вагітна.
Я й Ігор розсміялися. Сергій мовчки посадив свою супутницю до машини, поїхали.
Веселе в нього життя буде
Але вона народить йому дитину. А мені не вдалося. Три втрати Пробач.
А ми розлучилися через те, що моя дружина взагалі дітей не хотіла
Минуло чотири роки В супермаркеті випадково натрапила на колишню свекруху.
Оксано, я тебе не впізнала. Чи ти Вагітна?
Так я погладила живіт.
А в Сергія справи кепські. Онук народився слабким Виявилось по чоловічій лінії проблема. Та й дружина втекла, дитину нам залишила. Ти одна роститимеш дитину?
Ні, в мене родина. Мене чекають. Вибачте.
Ох Та терпіння тобі
Я пішла, Ігор йшов поруч, міцно тримав мене під руку, а з іншого боку трималася маленька дівчинка з такими ж рисами, як у мене
Дякую долі за новий шлях.
