Дихання нового початку

**Видих**

Вчора Катрі виповнилося 47 років. Два роки тому її життя розбилося на шматки. Як же це банально звучить, але ця фраза точно відображає все, що сталося.

Катя знайшла сукню за кілька днів до дня народження. Подзвонила мамі й сказала, що купила блакитну. Мати наполягла, щоб донька негайно її продемонструвала. Коли Катя наділа сукню, мати аж захопилася: «Ти в ній – просто лялька! Та який же вона блакитний? Це ж бірюзовий!» Дивне покоління. Напевно, через те, що вони шили у кравечих, обговорювали фасони, підбирали тканини. Кожна сукня колись була подією.

Отже, бірюзова сукня, яка усвідомила, що вона – не просто «якась блакитна», чекала на свій вихід у світ.

На цей день народження Катя запросила всіх нечисленних родичів та друзів. У ресторані для них накрили столик у дальньому кутку затишного залу.

Наталя, її кузина, говорила тост хвилин десять. Розповіла, як у шістнадцять років вони напилися і ловили таксі, не пам’ятаючи, як відмінюється слово «костел». Повторювали водієві разів п’ять: «Що ви не розумієте? Ми живемо біля костьола! У Костьола! Село-Вовки! Їдьте в центр, там покажемо!» І запропонувала всім напитися до втрати пам’яті, щоб не згадувати, як казати адресу. Але її романтичний порух згасили, нагадавши, що всі зупинилися в тому ж готелі, де й ресторан. «Ну от, романтики нуль», засміялася Наталя. Її чоловік підхопив: «Ми перестали лазити у вікна до коханих жінок! Хіба що через москітні сітки. А так — ще як би лізли. Особливо я». «Звичайно. У вас же одноповерховий будинок», підколола Катя. Всі реготали.

Потім тост сказав Олексій, чоловік Ірини, другої кузини. Він згадав їхню поїздку до Оде́си сто років тому: спочатку всі почали вигравати, а потім програли все до копійки. Коли вийшли з казино, Катя сказала: «Що б ви без мене робили? Я приховала п’ятдесят гривень на горілку та закуску». І всі пішли в готель пити на ці гроші, а потім гуляли набережною й співали «Червона рута». «То вип’ємо за неймовірну жін«Видих, як ти вмієш знаходити найсвітліші моменти навіть у найгарячішому хаосі», прошепотів Віктор, коли вони разом йшли по піску, а білий лабрадор весело біг попереду.

Оцініть статтю
ZigZag
Дихання нового початку