Мурчик зник: загадкове зникнення улюбленця Києва

Руденький зник
Оленко, ти вдома? Андрій увірвався у квартиру й зупинився, побачивши дружину у передпокої. Вона сиділа на підлозі й ридала. Я нічого не зрозумів із твого дзвінка. Ти плакала так, що слів не розібрати. Що трапилося?
Руденький зник ледве вимовила Олена. Він не вдома.
Як це? здригнувся Андрій. Куди він міг подітися? Може, десь у квартирі сховався?
Ні. Твоя сестра Марічка Вона сказала, що він випадково вибіг, коли вона виходила з Петриком на прогулянку. Але ж ти знаєш, Андрію, наш Руденький Він би ніколи сам не пішов на вулицю! Він там ледь не загинув минулої зими! Я впевнена, вона його навмисне випустила
Що?! Андрій стиснув кулаки. Де вона зараз?
Пішла до крамниці Не знаю. Я шукала його скрізь, але ніхто не бачив. Як можна так вчинити? Викинути беззахисну тварину на мороз!
Звичайна людина ні. Але Марічка Вона вже таке робила. Не хвилюйся, сьогодні ж її тут не буде.
***
Місяць тому
Андрій йшов до автобуса, коли побачив щось руде під снігом. Спочатку здалося листя або гілка. Але «гілка» тремтіла.
Він нахилився й побачив кошеня. Воно лежало, згорнувшись, і не просило допомоги. Наче змирилося.
Андрій підібрав його, загорнув у шарф і поніс додому.
Оленко, дивись, що я знайшов! радісно сказав він, відкриваючи двері.
Божечки! скрикнула Олена, беручи кошеня. Він замерз, бідолаха!
Так у них зявився Руденький.
***
Через тиждень у двері постукали о шостій ранку.
На порозі стояла Марічка з сином і валізами.
Мій чоловік мене вигнав, заявила вона. Пустиш пожити?
Олена погодилася. Андрій стиснув зуби він памятав, як сестра продала їхню спільну квартиру й не поділилася грошима.
Марічка відразу почала нарікати на кота: «Він алергію викликає у Петрика!», «Чому він на дивані спить?».
Віддайте його в притулок, сказала вона напередодні Нового року.
Ні, відрізав Андрій.
Але 31 грудня Руденький зник.
Він вибіг сам! заперечувала Марічка.
Андрій вигнав її з дому.
О десятій вечора у двері зашкрябався кіт. Він ледве дихав, але знайшов дорогу додому.
Він повернувся! плакала Олена, обіймаючи його.
Опівночі вони випили шампанського.
А через девять місяць у них народилася донечка.
Руденький пильно стежив за маленькою, муркотячи. Він знав: тепер у нього є не просто дім, а родина.
Життя покарало підлість і винагородило добро.