У перерві зайшла до кавярні, коли побачила свого чоловіка з іншою жінкою й вирішила їх обох навчити.
Соломія зупинилася в кавярні під час обіду, коли раптом побачила свого чоловіка з незнайомкою. Її серце завмерло, а потім забилося з лютою силою. Вона щойно вийшла з офісу, де день був сповнений стресу. Чи дійсно йому були потрібні ті звіти саме зараз? Вона могла б зробити все завтра. Та втома взяла своє, і вона вирішила зайти до улюбленої кавярні. Уявляла, як скуштує свіжий грецький салат із кавою, і життя на мить набуде інших кольорів.
Увійшовши всередину, помітила, що заклад майже порожній. Вже збиралася сісти за звичний столик, коли раптом побачила знайоме обличчя. Її чоловік, Тарас. І він був не сам, а з якоюсь витонченою жінкою.
Соломія застигла, наче її обілляли крижаною водою. Незнайомка виглядала так, ніби тільки зійшла з обкладинки модного журналу. Біляве волосся, стильна сукня, блискучі прикраси. Вона сміялася, коли Тарас щось розповідав, а потім жартівливо торкнулася його руки.
Усе всередині Соломії перевернулося. «Ось як воно», подумала вона, ледве стримуючись, щоб не підійти до них і не влаштувати сцену. Але зупинилася. Ні, це було б надто просто. Вона вирішила дати йому справжнє шоу.
Вибравши столик навпроти, але так, щоб бачити їх обох, вона замовила салат і каву, але не поспішала їсти. Дістала телефон і набрала номер Тараса. Його телефон задзвонив на столі. Він глянув на екран і швидко вимкнув дзвінок. Соломія усміхнулася. Отже, не хоче відповідати? Цікаво, що ж вони таке важливе обговорюють?
Вона не відводила очей, спостерігаючи за кожним їхнім рухом. Тарас нахилився до білявки, щось шепнув їй на вухо. Вона засміялася, прикриваючи рота рукою. На її пальці блищав великий діамантовий перстень.
Соломія відвернулася, намагаючись заспокоїтися. «Гаразд, досить панікувати», сказала собі, нервово гладячи серветку.
Спогади спалахували в голові. Їхні перші зустрічі, ніжні слова, обіцянки. Невже все це було брехнею? Вона стиснула зуби, але вирішила продовжувати спостерігати. Може, це просто колега? Надто гарна, надто близько…
В цей момент помітила високого чоловіка, що проходив повз. Він був впевнений у собі, з легкою усмішкою. І раптом їй спала на думку ідея. Вона сміливо підійняла руку.
«Вибачте», звернулася вона до нього.
«Так?» він зупинився, з цікавістю дивлячись на неї.
«У мене незвичайна просьба…» вона завагалася, обираючи слова. «Там мій чоловік. І, здається, він мене обманює. Допоможете мені трохи його пожартувати?»
Чоловік замислився, потім усміхнувся.
«Чому б і ні?» він сів напроти неї.
«Я Соломія».
«А я Олексій».
Вона кинула погляд у бік Тараса. Він помітив їх. Його очі здригнулися від здивування. Він явно не очікував побачити тут дружину. Та й ще з чоловіком.
Соломія навмисне сміялася голосніше, нахиляючись до Олексія, немов ділячись чимось дуже цікавим. Він грав разом із нею, киваючи у потрібних місцях.
Тарас почав нервово постукувати пальцями по столу. Його супутниця щось казала, але він уже не сміявся.
Соломія взяв Олексія за руку. Той відповів легким стиском.
Тарас подивився на них ще раз, потім швидко щось сказав білявці. Вона раптом змінилася в обличчі.
«Підемо повз них», прошепотіла Соломія.
Вони піднялися, і, проходячи повз Тараса, Соломія зупинилася.
«О, привіт, любий! Який приємний сюрприз. Хто це з тобою?»
Тарас завмер. Білявка подивилася на нього.
«Це… колега», пробурмотів він.
«О, колега?» Соломія підняла брови. «А я думала, сьогодні у тебе зустріч з клієнтами».
Білявка насупилася.
«Ти одружений?» холодно запитала вона.
Не дочекавшись відповіді, вона різко підвелася й вийшла.
«Чудово», Тарас кинув на стіл кілька гривень. «Ти задоволена? Це був важливий клієнт!»
«А хто цей твій новий друг?» він кинув злий погляд на Олексія.
«Ти можеш веселитися, а я ні?»
«Ти зраджуєш мені?» Тарас стиснув зуби.
«Так», Соломія підняла підборіддя.
Олексій, не бажаючи втручатися, швидко попрощався й пішов.
Тарас вийшов слідом.
Коли Соломія повернулася додому, він сидів на дивані. Його погляд був сумним.
«Ти справді мене обдурила?»
Вона зітхнула.
«Ні. Я його сьогодні вперше побачила. Просто… побачила тебе з нею і хотіла, щоб ти відчув те саме».
Тарас провів рукою по волоссю.
«Я поводився як дурень. Вибач. Я мав тоб






