«Рідна кров»
Марічка, я була у лікаря, здала аналізи. Все погано. Якщо негайно не розпочати лікування, то довго я не протримаюсь. Потрібні гроші операція складна, хімія, ліки. Де їх взяти?
Нічого, кохана, усе буде добре, я певен! Я з тобою! Щось вигадаємо!
Треба сказати мамі, боюсь за її серце, схвилюється. Та й мовчати не можу, вона ж усе одно здогадається. Треба її підготувати.
Ганна не вірила, що це сталося з нею. Ще ж молода, сорока навіть нема. Жити б і жити, а тут така хвороба.
Добре, що вона не сама Микола поруч, і його син Олежко, який став їй як рідний. Власних дітей Бог не дав, через це й покинув перший чоловік. Ще є мама, сестра, небіж. Нічого, вона впорається, а вони її підтримають.
Микола виховував сина сам. Дружина подала на розлучення й зникла, коли Олежкові виповнилося два роки, і більше про неї нічого не чули.
З Миколою Ганна познайомилася в парку. Вона вигулювала собаку, а він грався з сином. Заговорили, почали зустрічатися. З ним було добре й спокійно, і вона з радістю вийшла за нього заміж.
Спершу жили в її квартирі, яка дісталася від бабусі. Потім продали й купили більшу у тій було тісно втрьох. Будували плани, а тепер усе пішло шкереберть.
Не відкладаючи, Ганна приїхала до мами з тортом.
Мамо, тільки не хвилюйся, але я мушу тобі сказати. У мене виявили рак. Якщо не лікуватися, то Сама розумієш. Тепер з Миколою думаємо, де взяти стільки грошей
Ой, Ганнусю, та як же так Звідки рак? Нічого ж не боліло, ти завжди була міцна й здорова, не то що Оленка. З дитинства її по лікарнях возила. Ото лихо
Цього Ганна й боялася маминої реакції, істерик та причитань. Та що поробиш краще сказати правду відразу.
А я нічим і не допоможу тобі. Усі гроші, що були, віддала Олениному синові на нову машину. Побалувала онука. Він так давно мріяв. У тебе ж дітей нема, ось я Оленці й її синові допомагаю. Єдиний онук, сама розумієш.
Ще є вклад у банку, але я не можу зняти відсотки втрачу, а там чимало, шкода Батько перед смертю наказав покласти ті гроші, щоб додаток до пенсії був, пасивний дохід.
Та я ж і не прошу нічого, просто сказала.
Микола продав машину. Цих грошей вистачило на перший час. Ганна лягла до лікарні, де їй зробили операцію. Попереду був наступний етап лікування, від якого залежало її життя.
Ох, доню, виглядаєш не найкраще! Що лікарі кажуть, чи є шанс на одужання?
Час покаже, мамо Сподіваюся, що результат буде гарний, я ж оптимістка, завжди вірю в краще. Оленка що зовсім не приходить до мене? Не має часу, мабуть?
Та вона з чоловіком улетіла в Туреччину, на відпочинок, але постійно питає про тебе й передає вітання.
І на тому дякую. Вона, як дізналася про мою хворобу, різко змінилася. Пару разів подзвонила і все. Ну, та й бог із нею
Ганні було боляче, що старша сестра поводиться так. Жодної підтримки. Хоч би кілька теплих слів
Миколо, лікар сказав, що потрібні ліки, але вони дуже дорогі. Є дешевші, але набагато гірші, і не факт, що допоможуть. Що робити? Де взяти стільки грошей уявити не можу
Ганнусю, не хвилюйся, я знайду гроші! Я твій чоловік, не забувай! Олежко дуже сумує, чекає тебе додому! Ми обидва чекаємо й любимо тебе!
Ганні стало тепло на сердці. Яке щастя, що вони у неї є
Вона згадала, що мама казала про вклад у банку, і вирішила попросити в неї грошей.
Мамо, мені дуже потрібні гроші. Є хороші ліки, але купити ні на що. Дуже великий шанс, що вони допоможуть. Ти не могла б позичити? А ми з Миколою потім повернемо
Скажеш теж позичити Хіба рідній дитині позичають? Я б і так дала. Але, доню, давай чесно. Шанс на одужання невеликий. Я говорила з твоїм лікарем і знаю всю ситуацію. Де гарантія, що гроші витратите, а ліки не допоможуть?
Я зрозуміла, мамо. Нічого не треба.
Коли мама вийшла з палати, у Ганни бризнули сльози. Ото тобі й рідна мати
Люба, я знайшов гроші! Дякувати моїм батькам! Коли я їм усе розповів, вони одразу ж погодилися допомогти. Продали дачу знайомим і всі гроші віддали тобі на лікування!
Вони й раніше пропонували допомогу, але я відмовлявся. А тепер узяв. Вони щиро тебе люблять і вірять, що ти одужаєш!
Ганні стиснуло серце від вдячності до цих людей. Чужих, по суті. А ось як хочуть допомогти
Лікування розпочалося. Ганні різко погіршало.
Доню, я до тебе з непростим розмовою. Послухай і зрозумій мене правильно. Як я й боялася, лікування не допомагає. Я вивчила інформацію.
На жаль, жити тобі залишилося небагато, що б лікарі не
