Залиште її тут, нехай сама виживає!” – сказали вони, кинувши бабусю в сніг

“Залиште її тут, нехай сама помирає!” гукнули вони, шпурляючи бабусю в сніг. Лиходії не здогадувалися, що бумеранг злети і повертається.
Валентина Шевченко йшла до своєї парадної. Сусідки на лавочці обговорювали новий автомобіль, припаркований поряд.
Чий це? запитала Валентина.
Хто його зна! відповіла одна. Мабуть, Маріїний. Пенсіонеркам такі автівки не по кишені.
До нас хіба що швидка приїжджає! додала інша.
Ще трохи і розмова перейшла на владу та плітки. І ось вийшла та сама Марія, до якої припаркували дорогу машину. Вона пройшла повз, навіть не глянувши на сусідів чи авто, що стояло на газоні. Валентина Шевченко поспішила додому.
Валентино Петрівно? почула вона чоловічий голос у підїзді. Памятаєте мене? Ми спілкувалися перед кількома днями. Я ваш родич.
О, Богдане! скрикнула Валентина, впізнавши його. Чому не попередив, що їдеш? Це твоя машина на газоні?
Так, моя.
Тоді йди негайно перепаркуй, поки не встряли! Як можна було таке видумати ставити на мої квіти?!
Родич поспішив вийти, а Валентина пішла ставити чайку. Їй треба було продати квартиру не хотілося залишати сусідам знищений газон.
Колись до неї навідувався дядько з сином. Потім родичі забули один одного. І ось, молодик з’явився зненацька! Та щось у ньому Валентину тривожило. Він багато курив. Молодий, а зуби вже жовті. Та все ж дякувати Богу приїхав. Жінка не хотіла наймати ріелтора, щоб продати житло. Бодай племінічку віддячить. Та той від грошей відмовився.
Валентина залишилася на старості літ без чоловіка та дітей. Вирішила переїхати ближче до природи. У чистому повітрі все одно краще, ніж щодня спускатися з четвертого поверху. У селі була ділянка. Поки ще сили є, вона хотіла посадити овочів. Восени знайшовся покупець на квартиру.
Завтра вже зима. Давай відкладемо продаж до весни, вирішила Валентина, відкладаючи угоду.
Та навесні ціни збільшаться! заперечив Богдан. У холод легше перевірити опалення. До того ж покупець уже є. А раптом відмовиться?
Та мені ж ще не підібрали будинок! Де я житиму? Знайдемо дім тоді й продамо, зітхнула Валентина.
Богдан здався.
Незабаром родич знайшов кілька варіантів. Вибравши один, вони поїхали оглядати. Валентина трохи зневірилась скрізь був потрібен ремонт. Але грошей від продажу квартири в