Ніколи не забуду той день, коли я знайшла плачучу новонароджену дитину у візочку перед дверима моєї сусідки Лени. Лена була так само шокована, як і я.
Побоюючись, що сталося щось жахливе, я звернулася до поліції в надії, що вони знайдуть батьків малюка. Але дні перетворилися на тижні, і жоден з них не зявився.
Зрештою ми з чоловіком усиновили його і назвали Тіма.
Вісім років ми жили щасливою родиною, доки мій чоловік не помер, залишивши мене одну виховувати Тіма. Незважаючи на втрату, ми знову знайшли радість разом.
А отодвіть я й уА отодвіть я й уявляю, як наша нова, розширена сім’я живе в гармонії та любові.
Ніколи не забуду того дня, коли я знайшла плачуще немовля у дитячому візочку перед дверима сусідки Лени. Лена була не менш шокована, ніж я.