Коли Ганна дізналася, що чекає дитину, вся її родина була приголомшена. Їм зовсім не подобалася думка, що вона зустрічається з кимось, хто, на їхню думку, не залишиться надовго в її житті.
Ганна була звичайною дівчиною зі Львова, з простої української сімї. Виховували її мама та вітчим, який замінив їй рідного батька. Батьки завжди підтримували її у всьому, і Ганна знала: її люблять та вона може на них розраховувати. Вона закінчила школу, склала зовнішнє незалежне оцінювання, але вступ в університет був під загрозою через слабке знання англійської мови.
Ганна вирішила, що приватні уроки з викладачем допоможуть їй опанувати мову швидше, тож почала шукати вчителя. Вибір її пав на Давида, який родом із далекої Нігерії, але приїхав в Україну навчатися у виші. Давид чудово розмовляв англійською та вже кілька років займався репетиторством. Перший час навчання давалося Ганні нелегко. Проте з часом вона стала проводити з Давидом все більше часу й незчулися, як їхні стосунки стали дуже близькими. Вони вже не хотіли бути порізно.
Коли Ганна дізналася про вагітність, її родина знову була спантеличена. Вони не приймали цей союз і уявляли доньку самотньою матір’ю, хвилювалися, що її дитина через зовнішність буде виділятися серед інших малюків.
Після закінчення університету Давид змушений був повернутися до рідної Нігерії, але він постійно підтримував зв’язок з Ганною. Вони обоє чекали на народження своєї дитини, щодня телефонували одне одному та спілкувалися через інтернет. Донечка народилася вчасно, але напруга в родині підштовхнула Ганну до важкого рішення переїхати за чоловіком в Африку.
Та життя в Нігерії виявилося непростим ні Ганна, ні її чоловік так і не змогли звикнути до спеки й чужої природи. Зрештою вони повернулися в Україну. Через певний час у них народилася ще одна донька. Проте рідня відмовилася підтримувати з ними звязки, а Ганна не хотіла залишати коханого заради затвердження родичів. Тоді вони вирішили спробувати щастя в далекій Канаді, вірячи, що там зустрінуть більше розуміння і прийняття.
Тепер, через роки, згадується усе це, як непростий, але важливий шлях до власного щастя.






