Щасливі жінки завжди виглядають гарно
Ой, кажу тобі, Тетянка важко переживала зраду чоловіка. У сорок років лишилася сама, а донька Іванка вчилась в університеті у Львові. А Сергій два місяці тому прийшов додому і так спокійно заявив:
Йду від тебе, я закохався.
І в кого ж? розгублено спитала Таня.
Ну, як чоловіки йдуть до інших. Закохався в іншу жінку, мені з нею добре, а про тебе поряд із нею й не згадую. Не переконуй, я вже все вирішив, відповів Сергій так буденно, ніби нічого й не сталося.
Швидко зібрав свої речі і пішов. Потім Таня вже зрозуміла, що він не за один день зважився піти: речі збирав поступово, а того дня просто покидав усе в сумку й закрив за собою двері.
Таня страждала, плакала й думала, що доброї долі більше не буде. Здавалося, що життя зупинилося. Нікого не хотіла бачити, а телефон весь час дзвонив то донька, то подруга дзвонили, відповідала сухо й швидко кидала трубку. На роботі теж уникала колег, хтось жалів, а хтось з заздрістю перемірював поглядом.
І Таня навіть тихо надіялася:
Може, Сергій ще повернеться, набридне та, що вкрала його з сімї, я ж його пробачу, люблю ж
Одного вихідного прокинулася рано, як завжди, але лежала, не хотіла вставати а куди поспішати? Однак таки піднялася. Десь о одинадцятій телефон знов задзвонив.
Та хто там з самого ранку пристає Не буду відповідати, вирішила вона, але машинально глянула на екран, номер незнайомий. “А раптом це Сергій, може, телефон загубив або на нову сімку перейшов? Може, хоче повернутися, треба було відповісти”, промайнула думка.
Поки думала, трубка задзвонила вдруге.
Алло, сказала голосно.
Привіт, пролунала радісна жінка.
Хто це?! відрубала Таня з іще більш приглушеним голосом.
Таню, це ти? Що з голосом, подруг стара не пізнаєш? Це я Оксана.
Ну, розчарування страшне, адже так хотіла почути Сергія.
Ну і що
Таню, ти? Що трапилось? Ти як?
Та як там буркнула й кинула слухавку, сльози полились струмком.
Сіла на диван, аби трохи прийти до тями. За хвилину у двері дзвонили. Таня підскочила знову нереальна надія.
А раптом Сергій? встала та відчинила.
Привіт! весело сказала гарна жінка й Таня ледве впізнала свою давню подругу й однокласницю Оксану.
Така гарна, доглянута, в яскравій помаді, стильній сукні й з ароматом французьких парфумів аж дух захопило. Після школи Оксана поїхала у Київ, й бачилися вони лише раз, років пятнадцять тому. В школі ж були нерозлийвода: на дискотеки разом, хлопців обговорювали, секретами ділилися.
Оксанко, ти просто красуня! мимоволі вирвалось у Тані.
Завжди такою була, а ти критично глянула на неї, що стоїш, запустиш у хату чи ні?
Заходь, нехотя пропустила подругу.
Оксана прийшла не з порожніми руками: несла пляшку грузинського вина, торт і яблука.
Діставай келихи! Відсвяткуємо зустріч. Сто літ не бачились! тараторила вона, Таня мовчки різала торт і ставила посуд.
Оксана відкрила вино, налила, підняла келих:
За зустріч! і випила, Таня глянула на неї й теж опустошила свій келих.
Другий вже за них обох. Після другого захотілося виговоритись стільки наболіло. Оксана слухала уважно, не перебивала, а потім знизала плечима:
Ой, Тань, аж страшно було думала, вже трагедія якась
А хіба не трагедія? Ти ж не знаєш, тебе чоловік не кидав, сумно мовила Таня.
Та ну! Мого не кидали, це я його залишила, коли дізналась, що завів собі “дівчинку” на стороні. Я йому ще першою пішла й заяву подала він був в шоці, думав, гулятиме, а я нічого не взнаю
Може, ти його й не любила
Та ні, любила ще й як! сказала Оксана, але терпіти таке не збиралася. Зради то не любов.
Боже, Оксано, а в тебе так все просто
Ага. А ти, як завжди, ускладнюєш все. В тебе ж донька є, де вона?
В університеті у Львові й живе з тіткою.
Ага. Сергій покинув і тебе, і доньку, а ти страждаєш
Але я його люблю
Досить! Я зараз тебе підлікую. У тебе конкретний депресняк.
А як ти мене підлікуєш? Таблетки не допоможуть.
Та які таблетки, Тань! Треба перевірені методи: нова зачіска, шопінг, знайомства!
Ох, Оксано
Збирайся їдемо в торговий центр, а потім до перукарні! весело сказала вона. Тільки не відмовляйся! Доречі, гроші маєш? Якусь заначку
Маю, Сергій на машину відкладав.
Що ж, хай радіє, що стару забрав, нової не буде. Тобі треба розлучитися й не сподіватись, і не прощати А хочеш ще й половину за старе авто відсудимо.
Нехай подавиться! аж усміхнулась Таня. Оксано, ти що в Києві вже назавжди?
Так. Не хочу більше там жити… А ти скидай халат, та гайда з нами зробимо марш-бросок по магазинам! До речі, Ритка Шевченко телефонувала, сказала, через тиждень зустріч випускників. Ми підемо! Багато буде, й деякі наші хлопці розлучені. Памятаєш, як Вітька з сьомого класу за тобою бігав?
Господи, Оксано, та кому я треба стара шкапа
Ну ти й сказала! Так про себе думати не можна! Себе треба любити й цінувати. Швидко з тебе зробимо молоду красуню! засміялась вона, виходячи до дверей. До речі, знаєш мою тітку Галину, котра живе біля твоєї мами? Вона вже пятий раз заміж збирається не може вибрати між двома кавалерами.
За якийсь час Таня себе у дзеркалі не впізнавала.
Оце так перетворення! дивувалась. Інший колір, коротка стрижка, хто б подумав, що мені так пасує! Молода й гарна! Оксана молодець, взялася за мене конкретно. А то так би й кисла сама
Вечір зустрічі випускників відбувся у затишному кафешці, майже всі були, крім тих, хто не зміг приїхати здалека. Багато не відразу впізнали Таню, а Віктор, солідний і впевнений чоловік, не зводив з неї очей.
Таня, я тебе не впізнав одразу, ти така гарна й стала ще красивішою, ніж у школі. А мені ти завжди подобалась Тільки ти обрала Сергія з паралельного класу. Де він, до речі?
Нема його, пішов від мене, легко усміхнулася Таня.
Пішов? Не жартуй! Хіба таких жінок кидають? щиро дивувався Віктор.
Та от, як бачиш, кидають. Але все на краще.
Я й не сумнівався, Таню. Я теж у розлученні два роки. Бізнес є, син дорослий, але два роки тому складно було і дружина залишила, показала, що я “невдаха” й побігла до молодого, мабуть, успішнішого. А я за рік піднявся і зараз у мене все краще ніж було.
Йде вечірній Львів, і Таня під ручку з Віктором. Вийшли з театру, прогулюються по проспекту Свободи. Раптом бачить Сергій іде назустріч, похудав, сам. Схоже, не відразу Таню впізнав.
Мабуть, та його добре “годує”, майнула думка.
Коли Сергій проходив повз, глянув на Таню і не впевнений, вона це чи ні. Пройшли мимо, але чує:
Таня?
Вона повільно обернулась, усміхнулась і каже:
А, привіт. Це ти Познайомся це Сергій, мій колишній чоловік, ти його не впізнав, сказала Віктору.
Привіт, ні, не впізнав, відповів Віктор, а я майбутній чоловік Тані.
У Сергія підвисла щелепа, Таня сама здивувалась Віктор їй ще нічого такого не пропонував.
Як справи? весело спитала Таня.
Та нічого… нормально, буркнув він, ти так змінилася! Гарно виглядаєш.
Таня знов усміхнулась, взяла Віктора за руку й промовила:
Щасливі жінки завжди гарно виглядають.
Значить, у тебе все добре промимрив Сергій.
Якнайкраще! І буде ще краще! і, не озираючись, пішла з Віктором, відчуваючи пронизливий погляд колишнього.
