Мій товариш, 42 роки, нещодавно оженився. Каже, що вона першокласна прибиральниця й кулінарка, а все інше йому до лампочки.
Я знаю Остапа ще з пелюшок. Жили ми в одному дворі десь у Вінниці й, звісно, разом виростали. Як до пубертату доросли групою носились по центру, під якоюсь «Соборкою» зависали на лавках, фішкували козирні місця. З дівчатами все як у людей: не заморочувались, на понтах перед своїми парубками, головне не впасти в багно на їхніх очах.
Далі класика: я в армію, а Остап якось викрутився, лишився вдома. Повернувся я «з казарми», пішов на роботу, потім одружився. За десять років шлюбного існування зявилось у нас двоє малюків. А потім якось глянули один на одного наче вперше зустрілись: чужі абсолютно. Почали сваритись, зрозуміли нема чого себе мучити, розійшлися цивілізовано.
Минуло ще два роки. Я вже повноправний холостяк, на базарі випадково наштовхуюсь на Остапа ледь упізнав, такий же, але в два рази ширший.
Сіли у кавярню, взяли по чаю (тоді на пиво грошей не було зарплата в гривнях, а ціна на хмільне росте, як на дріжджах), розговорились. Виявилось, й Остап розлучився, теж шукав другу половинку. Минув рік я познайомив жінку своєї мрії, й ми побрались.
Ще через деякий час випадково натрапляю на Остапа з якоюсь пані його новою обраницею. Вона була ну, така, солідна, скажімо, щоб не образити.
Слухай, Остапе, а що тобі в ній сподобалося? питаю з цікавості.
А той мені мружиться й каже: прибирає шикарно, готує язика можна проковтнути.
І головне не пиляє! Я спокійно дивлюсь футбол із друзями, хильну кваску в барі ніяких наганяїв. Свята людина! Вона мені рай на землі зробила, просто суперкопія.
Я аж губу прокусив від подиву. Для мене жінка це не про чистоту чи борщі. Це любов, розуміння, підтримка. Хоча, чесно, добрий борщ ніколи не завадить. Головне ми повинні бути на одній хвилі.
Комусь важливо, щоб удома було чисто й пахло свіжими варениками. Я ж хочу разом із жінкою крутити педалі в унісон, як на ровері тоді й до фінішу разом приїдемо, і спина не болітиме. Справжній кайф, коли разом прибираємо, ділимося мріями, готуємо щось смачне якось і трава зеленіша, і гривня дорожча!
А ти як гадаєш, має рацію Остап чи я вже зовсім заплутався?
