Автор: Ковальчук Тарас
13 березня 2026р., Київ Ану, зайди на кухню! почув я від Оленки, і в самій середині не витримав.

**12січня, 2026р.** Не сумуй, Славко! Зате новорічну ніч ти провів на вау. Ось я і повернувся до рідного Києва.

30листопада, ніч. Прокинувшись посеред темряви, я, Зоряна, відчула порожнечу, що заповнила простір біля мене.

Я, Георгій, працюю керівником відділу продажу в одній великій компанії у Києві. Коли в офісі зявилась

Гаразд, хлопці, рибалка зачекає, сказав Олександр і схопив підсак. Треба врятувати бідолашку.

Дівчинко, куди ти поспішаєш? спитала я, коли маленька дитина, років шести, піднялася на сходи нашого

За тобою мама прийшла, збирайся. Кажуть, що кожна дитина в дитячому будинку чекає цих слів.

Я розповім вам про одну неймовірну подію, що сталася в нашій лікарні під Київським Інститутом медичних наук.

Яка дитина у сорок один рік! вигукнув на Олену чоловік. У твоєму віці вже бабусі будуть підкоряти.

Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Зорі. Чому так? обурився Микита. Бо в нашій родині, здається










