Автор: Ковальчук Тарас

Точно в той день, коли той потворний бездомний кіт зявився у дворі нашого будинку, вже ніхто не памятав

Ранок зустрів мене біля того ж краю ліжка, на якому я вночі розвалився. Очі печуть, голова бється, а

Я досі не міг повірити, що нарешті у нас з Яриною зявилась власна дача! Десять років ми мріяли про це

Ти ж терпиш, доню! Ти тепер у новій родині, а їхні звичаї треба приймати. Ти вийшла заміж, а не просто

Олíйна замерла, тримаючи в дрібних, елегантних грабельках, а її пальці, наче під дією самої несподіванки

**Діарій, 15червня 2026р.** Сьогодні ввечері я помітила, що Ігор вирізнявся у своїй кращій сорочці кремовій

Мене звати Тарас Коваль. Мені сорокöt років, і я керую скромною галереєю сучасного мистецтва у центрі Києва.

**День 12, листопад 2026** Марічко, ти вже отримала запрошення від Тамари? Ось воно в кишені.

Коли Анна Коваленко тягне за шнур, яким повязаний мішок, тканина повільно розслабляється, тихо шиплячи.

На тому старому вулицькому стоянкові, що колись стояв біля Хрещатика, сидів один пес, наче втомлені чи