Ковальчук Тарас

Випадкове побачення Марійка вийшла з офісу й глибоко вдихнула осіннє повітря, насичене ароматом опалого листя.

У давні часи, коли Київ був повний студентів та мрій, у його безкраїх вулицях жила дівчина на ім’

“Ми на ‘ти’,”, — тихо промовив Дмитро, і його подих торкнувся скроні Анни.

Пізнє щастя Тарас довго блукав незнайомим великим містом, поки не дістався до вокзалу. Ноги гули від

Отже, слухай, як все сталося… Коли Дмитро був маленьким, він не замислювався, що у нього немає тата.

**Фенікс** Соломія увійшла до офісу, ледь помітно кивнула охоронцю й пройшла повз ліфт до сходів.

**Чорна смуга** Як і всі дівчата її віку, Світлана марила. Після школи хотіла вступити до університету

**Сон** Після смерті батька Оля з чоловіком вирішили продати хату в селі. Оля чекала дитину, треба було

**Потанцюй зі мною** Ярослав дуже подобався Ганні. Красива струнка блондинка з каріми очима.

— Вона тобі сподобається, мамо. Вона просто диво! — радісно промовив Ілля. — А не набридне жити з дивою?