Ковальчук Тарас

— Мам, а де мої м’які іграшки? — Марічка швидко оглянула кімнату, яка за ранок перетворилася з затишного

— Доброго вечора, громадяни, сусідка знизу скаржилась на галас і крики з вашої квартири, — на порозі

**Щоденник. Липень.** — Вимкніть свою шалену машину! Через вас спати не можу! — розірвався крик за дверима.

— Хоч комусь ти стала потрібна. — Не потрібен тобі мій син, він тобі життя зламає. — Та що ви, Маріє

Ображена — Ну що, донечко, подумала? Вчора бачила таку «Рено»! Біла, з шкіряним салоном. Красуня.

У часі сьогоднішньої тиші все так само, лише обличчя змінюються. — На́стю, у тебе хоч крихта суміну лишилася?

“Щасливий квиток” — Світлано, дай мені пояснити! — на порозі стояв задиханий Богдан.

Дома ж сидиш, нічого не робиш — Мам, пішли в машинки пограти, ти ж обіцяла… — знову простягнув п’ятирічний

Багатий чоловік Захаров вигнав дружину після зради з гуркотом. Хоча й забезпечив її. Але спілкуватись

— Ой, Соло, як добре, що тебе біля під’їзду зустріла! Тоді я навіть і підніматися до вас не буду!